Методика «Маски» (адаптовано О. Мойзріст, оригінал Т.Д. Марцинковська) — це проективна діагностика для дітей 5-7 років, спрямована на виявлення переважаючого настрою, емоційного стану та соціального статусу в групі. Дитині пропонують обрати маски (радість, сум, гнів, спокій) та пояснити свій вибір, що допомагає оцінити її емоційний розвиток.

• Мета: Визначити емоційний стан, настрій та особливості емоційного розвитку дитини.
• Вік: 5–7 років (старший дошкільний/молодший шкільний вік).
• Обладнання: 4-6 паперових масок (або карток), що зображують різні емоційні стани: радість, сум, гнів, намагання керувати/спокій (або варіанти: весела, сумна, зла, замислена).
• Процедура: Дитині пропонують гру «Маски» (хто з дітей яку маску вдягнув би). Завдання — вибрати маску для себе, а також для друзів чи несимпатичних однолітків. 

Continue reading →

Початок відвідування дошкільного закладу — дуже напружений період у житті дитини, адже це не тільки нові умови життя, а й нові контакти, оточення, нові взаємини, обов’язки. Звикання до дитячого садка найчастіше супроводжується порушенням емоційного стану дитини, погіршенням сну, апетиту, підвищенням захворюваності.

Соціально-психологічна адаптація у різних дітей відбувається по-різному, відповідно до віку, типу вищої нервової діяльності, стану здоров’я, стилю виховання в сім’ї, родинних взаємин, рівня розвитку у дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері тощо.

Для одних дітей процес адаптації легкий і безболісний. Інші адаптуються повільніше й важче. Нижче знайдете план спостереження за дитиною під час адаптації

Continue reading →

Пройшовши тест ви зможете спрогнозувати чи готова ваша дитина до вступу в ЗДО. Важливо! Готовність – це не тільки навички. Навіть «ідеально підготовлена» дитина може плакати перші тижні і це нормально. А дитина без частини навичок може адаптуватися дуже швидко, якщо емоційно готова ❤️

Continue reading →

1. Говоріть з дітьми на їхньому рівні, зрозумілими для них словами, використовуючи казки, історії, вигаданих персонажів. Рекомендуємо інтерактивну книгу для спільного читання з дітьми “Левеня і срібна лапка” Розмовляючи з малюком, уважно стежте за його реакією, якщо рівень тривоги почне підійматися, пам’ятайте, що діти дуже добре відчувають вас, дорослих. Тому намагайтеся контролювати свої емоції, в розмові вселяйте віру в успіх. Проговорюйте, що зараз дуже багато людей працює над тим, щоб завершити цю війну.

Continue reading →

Хочете, щоб ваша дитина вміла розпізнавати та виражати свої емоції, розуміла почуття інших і вчилася співпереживати? Ми підготували ТОП-5 ігор та інструментів, які зроблять розвиток емоційного інтелекту веселим та цікавим! 🎨🧩😊

Continue reading →

Як попередити? Як продіагностувати? Як навчити не стати жертвою?

Ось список діагностичних запитань, які можна використати з дітьми й підлітками:

🔹 Про ситуацію на картці

1. Що, на твою думку, відбувається на малюнку?
2. Як може почуватися дівчинка, яку сфотографували?
3. Як може почуватися та, що зробила фото?
4. Що може статися, якщо цю фотографію покажуть іншим або викладуть у соцмережі?

🔹 Про власний досвід і спостереження

Continue reading →

Батьки відчувають, коли з їхньою дитиною щось не так. Вона змінюється: часто буває
сумною і замкнутою або навпаки — агресивною та тривожною.
Що робити в такій ситуації? Як не нашкодити дитині й надати потрібну підтримку? Як
бути надійним дорослим, з яким не страшно говорити на будь-які теми?
У таких ситуаціях варто розглянути професійну допомогу. Дитячі психологи Львів — це
можливість зрозуміти причини такої поведінки, допомогти дитині розкритися, навчити її
приймати ситуацію та говорити про свої емоції, почуття, потреби.
У просторі AIM працюють досвідчені спеціалісти, які допоможуть дитині та батькам
пережити складний період.

Continue reading →

Про стосунки та ролі в сім’ї:

 • «Хто це в твоїй родині?»

 • «Хто з них найважливіший для тебе?»

 • «Хто тут головний?»

 • «А хто слухається кого?»

Continue reading →

Що таке психологічний закреп?

Це невидима, але дуже реальна проблема, коли дитина усвідомлено або несвідомо стримує позив до туалету, що поступово призводить до справжніх фізіологічних ускладнень. Згодом цикл закріплюється: страх → утримання → болісне випорожнення → ще більший страх.

Continue reading →