Мозаїка дитяча — один із найефективніших інструментів для розвитку дрібної моторики, просторового мислення і посидючості. Дитина з 1,5–2 років вже здатна вставляти великі деталі в отвори, а з 3–4 — складати прості візерунки за зразком. Але не будь-яка мозаїка підходить для будь-якого віку.

Що це і кому потрібно

Мозаїка — це набір деталей (штирки, шестикутники, кнопки), які дитина вставляє у перфоровану основу або складає у визначений візерунок. Залежно від типу деталей і завдань вона розвиває різні функції:

• Дрібна моторика і пінцетне захоплення — дитина утримує дрібну деталь трьома пальцями, що прямо стимулює мовленнєві центри кори.
• Просторове мислення — складання візерунка вчить планувати дії наперед, орієнтуватися у площині.
• Концентрація уваги — завдання з поетапним виконанням тренує довільну увагу без гаджетів.
• Кольоросприйняття і сортування — підбір деталей за кольором формує базові логічні операції класифікації.

Цільова аудиторія: діти від 1,5 до 8–9 років, а також дошкільнята з ЗПР, де мозаїка використовується як нейрокорекційний інструмент. Continue reading →

Емоційний інтелект дитини – це здатність розпізнавати власні емоції та емоції інших, керувати ними і будувати взаємодію на основі цього розуміння. Дослідження Деніела Ґоулмана та Джона Ґоттмана засвідчують: EQ у дитини закладається в повсякденних ігрових ситуаціях.

Далі – огляд того, що таке емоційний інтелект у дитячому віці, як він розвивається поетапно і якими конкретними інструментами його можна підтримати.

Continue reading →

Що подарувати дитині на 1-й день народження?

Це питання, яке ставлять усі: бабусі з дідусями, хрещені батьки, друзі батьків. Відповідь ховається в тому, що насправді відбувається в мозку та тілі однорічної дитини.

У цьому огляді знайдете 7 розвиваючих подарунків, які відповідають реальним потребам цього віку, і короткий психологічний розбір того, чого краще уникнути.

Continue reading →

Даний тест є варіантом методики «Малюнок сім’ї» і використовується як для більш молодших, так і для більш старших дітей у разі потреби замаскувати мету обстеження.

Використовуючи цей тест, можна виявити:

рівень тривожності дитини;

які взаємини з членами сім’ї;

становище автора малюнка в сім’ї;

відносини домінування-підпорядкування в сім’ї (хто «головний», хто «не має права голосу»), конкретні функції, які виконують різні члени сім’ї (хто чим займається або «завідує»);

емоційні зв’язки між членами сім’ї (хто кого більше любить, наприклад);

агресивні прояви інших членів сім’ї (хто кого і як ображає).

Continue reading →

Методика застосовується для оцінювання короткочасної слухової пам’яті дитини.

Обладнання: набір слів.

Інструкція: «Зараз я читатиму тобі слова. Постарайся запам’ятати їх. А тепер повтори,будь ласка, ті слова, що ти запам’ятав(ла), у будь-якому порядку».

Прочитайте дитині наступні 10 слів: стіл, зошит, годинник, кінь, брат, яблуко, собака, лампа, вогонь.

Continue reading →

У методиці дітям пропонується серія картинок (мал. 1), на яких представлені різні предмети, у супроводі наступної інструкції:«На кожній з цих картинок один з чотирьох зображених на ній предметів є зайвим. Уважно подивіться на картинки і визначте, який предмет і чому є він зайвим».На вирішення завдання відводиться 3 хвилини.

Continue reading →

Методика рекомендована Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи НАПН України («Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної служби», 2018) Мета: визначення загального рівня тривожності дитини. Вік: анкета призначена для спостереження за дітьми 4-7 років. Вихователі або батьки позначають відсутність/наявність ознак тривожності у дитини. Загальна сума балів свідчить про рівень проявів тривожності

Continue reading →

Методика «Маски» (адаптовано О. Мойзріст, оригінал Т.Д. Марцинковська) — це проективна діагностика для дітей 5-7 років, спрямована на виявлення переважаючого настрою, емоційного стану та соціального статусу в групі. Дитині пропонують обрати маски (радість, сум, гнів, спокій) та пояснити свій вибір, що допомагає оцінити її емоційний розвиток.

• Мета: Визначити емоційний стан, настрій та особливості емоційного розвитку дитини.
• Вік: 5–7 років (старший дошкільний/молодший шкільний вік).
• Обладнання: 4-6 паперових масок (або карток), що зображують різні емоційні стани: радість, сум, гнів, намагання керувати/спокій (або варіанти: весела, сумна, зла, замислена).
• Процедура: Дитині пропонують гру «Маски» (хто з дітей яку маску вдягнув би). Завдання — вибрати маску для себе, а також для друзів чи несимпатичних однолітків. 

Continue reading →

Початок відвідування дошкільного закладу — дуже напружений період у житті дитини, адже це не тільки нові умови життя, а й нові контакти, оточення, нові взаємини, обов’язки. Звикання до дитячого садка найчастіше супроводжується порушенням емоційного стану дитини, погіршенням сну, апетиту, підвищенням захворюваності.

Соціально-психологічна адаптація у різних дітей відбувається по-різному, відповідно до віку, типу вищої нервової діяльності, стану здоров’я, стилю виховання в сім’ї, родинних взаємин, рівня розвитку у дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері тощо.

Для одних дітей процес адаптації легкий і безболісний. Інші адаптуються повільніше й важче. Нижче знайдете план спостереження за дитиною під час адаптації

Continue reading →