Мама звернулась із запитом, що син боїться залишатися один у кімнаті, особливо ввечері. Відмовляється грати сам, постійно просить: “Мама, йди зі мною!” — навіть якщо поруч інша кімната.
З колоди обираємо картку “Страх залишитись самому”
Фігурки членів родиниможуть бути дуже корисними у вирішенні багатьох психологічних питань. Пропонуємо вам декілька терапевтичних ігор, у які можна грати з дітьми чи дорослими, використовуючи фігурки членів сім’ї. Ці ігри спрямовані на вирішення психологічних проблем, таких як конфлікти, тривога, ревнощі, недовіра або порушення зв’язку між членами родини.
Дуже часто діти ніяк не демонструють переживання втрати. І поведінка їх ніяк не відрізняється від звичної. Це може бути небезпечно. Щоб втрата не залишилася травмою, дуже важливо її пропрацювати.
Пісочна терапія — це метод психологічної роботи, який використовує пісочницю та мініатюрні об’єкти для вираження емоцій і дослідження внутрішнього світу людини. Один з найпоширеніших і найпотужніших символів у цій терапії — це будиночок. Будиночок у пісочній терапіїможе мати багатозначну символіку, що охоплює теми безпеки, захисту, родини, приналежності та внутрішнього зцілення. Важливість будиночка як об’єкта в пісочній терапії полягає в його здатності відображати глибокі емоційні стани і допомагати клієнту працювати з травмами та переживаннями, пов’язаними з цією символікою.
Емоції і почуття – це невід’ємна частина особистості. Сукупність емоційних реакцій робить нас унікальними. Є емоції, які зручні для оточуючих (радість, здивування, задоволення), і незручні (сум, страх злість). Але всі вони важливі, бо всі виконують певну роль.
Поведінка людей регулюється емоціями. Яким би вчинок не був, передумовою для нього завжди є певний емоційний стан. Методика «Сходинки емоцій» допоможе розібратися в ситуаціях, подивитися на них з іншого ракурсу і зрозуміти, як можна діяти по-іншому. Цей методичний інструментарій познайомить з емоціями, допоможе навчитися розрізняти їх та загалом розвинути емоційний інтелект.
Емоційний інтелект – це:
📍здатність розпізнавати емоції свої та інших людей;
📍вміння використовувати емоції для виконання поставлених завдань;
📍здатність управляти емоційними станами;
📍розуміння причин і наслідків емоцій та їхнього впливу на життя.
Методика має діагностичний, пізнавальний та терапевтичний ефекти.
Діагностична складова допоможе зрозуміти те, як людина відчуває ті чи інші емоції, наскільки вона в них обізнана.
Пізнавальний ефект полягає в тому, що за допомогою цього інструментарію можна навчити дитину орієнтуватися в емоціях, глибше пізнати їх, краще зрозуміти.
Терапевтична дія виявляється в тому, щоб дослідити власний емоційний світ та побачити і усвідомити різні способи поведінки в тих чи інших ситуаціях.
Картка-шкала – це поле, на яке зручно викладати картки-назви емоцій, досліджуючи ту чи іншу ситуацію чи виконуючи поставлене завдання.
Методику «Сходинки емоцій» можна використовувати як на індивідуальних консультаціях, так і в груповому форматі.
Завдання, які можна виконувати із картками «Сходинки емоцій»:
Посортувати емоції на групи за ознаками, які клієнт запропонує самостійно чи зазначить психолог (наприклад, за базовими групами).
Об’єднати емоції в дві групи: зручні для оточуючих та незручні.
Обрати емоції, які людина відчувала протягом години/дня/тижня.
Наосліп вибрати картку і назвати, в яких ситуаціях можна відчувати ту емоцію, яка там зазначена.
Розібрати конкретну ситуацію з точки зору почуттів від самого початку до кульмінації і її завершення. Це можна зробити, відповідаючи на запитання: «Що відчувала людина спочатку? …після цього? …і чим все завершилось?». Для зручності картки-назви емоцій можна викладати на картки-шкали.
Розташувати на картці-шкалі карки-назви емоції відповідно до інтенсивності, від легеньких відтінків до найбільш яскраво вираженої. Наприклад, роздратування – невдоволення – озлоблення –злість – лють. Така вправа допомагає усвідомити відтінки емоцій та дає розуміння того, що інтенсивність почуттів може бути різною залежно від обставин та рівня накопичення.
Ігри, в які можна грати з картками «Сходинки емоцій»:
Наосліп обираємо картку-назву емоції і пробуємо зобразити пантомімою емоцію, почуття чи стан, зображені на картці. Завдання для інших учасників – відгадати, що написано на картці.
Наосліп обираємо картку-назву емоції та демонструємо, як проявляє це почуття певна задана людина – це може бути хтось із членів родини чи інша значима особа. Ця гра допоможе усвідомити особливості прояву емоцій та почуттів різними людьми та дасть розуміння про те, наскільки дитина обізнана в емоціях та правильно їх інтерпретує.
Обираємо картку-назву емоції і вигадуємо якнайбільше варіантів того, як ту чи іншу емоцію можна виразити, проявити.
Обираємо картку-назву емоції з колоди, не показуючи її оточуючим, та описуємо ситуації, в яких можна відчувати цю емоцію. Завдання для інших – зрозуміти, про яке почуття йдеться.
Пам’ятайте, що відповідно до віку дитини можна регулювати кількість карток у завданнях. Рекомендовано розпочинати з основних емоцій (радість, сум, страх, здивування, злість, огида) і поступово додавати різні емоційні відтінки.
Окрім запропонованих варіантів, карткам «Сходинки емоцій» можна знайти власне застосування, також їх можна поєднувати з іншими методиками, що суттєво розширить можливості їх використання.
Автор методики:
Анна Олексіївна Луньова – автор проективної методики «Світ емоцій та почуттів. Картки-ситуації», дипломований психолог, сертифікований дитячий психолог в галузі гештальт-терапії в напрямку роботи з дітьми та їхніми батьками, автор сайту dytpsyholog.com, автор тренінгових програм для батьків, веде активну консультативно-терапевтичну практику з 2011 року.
Дорогі друзі, якщо у вас виникнуть питання, будь-ласка, пишіть автору на електронну адресу anyutalyneva@gmail.com або на сторінку в Instagram annalunova.psycholog.
👉здатність розпізнавати емоції свої та інших людей;
👉вміння використовувати емоції для вирішення поставлених завдань;
👉здатність регулювати емоційні стани та управляти ними;
👉розуміння причин і наслідків емоцій та їхнього впливу на життя.
Якщо дитина живе у середовищі, де розуміють її почуття, називають їх, дозволяють проявляти, то її емоційний інтелект розвивається.
Така дитина проживає всі свої емоційні стани, а отже, уникає психологічних травм і пізнає себе.
В українському психологічному середовищі з’явилась унікальна проективна методика «Світ емоцій та почуттів. Картки-ситуації». Особливість її в тому, що герої зображені на малюнках без облич. Ідея в тому, що кожна дитина сприймає ситуацію через призму своїх почуттів і присвоює героям ті емоційні стани, які вважає за потрібне.
Методика допомогає діагностувати рівень емоційного інтелекту дитини та розвинути його.
• системи стосунків з батьками, сиблінгами, вчителями та однокласниками, друзями, значимими і незначимими дорослими;
• мотиваційну сферу та сферу задоволених потреб;
• наявність психологічної травматизації, зокрема пов’язаної із сексуальним насиллям;
• рівень обізнаності та готовності діяти в небезпечних ситуаціях;
• ставлення до суспільних норм і правил.
📍В наборі є одна картка, на якій нічого не зображено, вона повністю біла. За бажанням, дитина або психолог можуть домалювати фломастером на ній емоцію, почуття чи ситуацію, яких немає в наборі. Потім її легко можно стерти вологою серветкою.
ПРОЦЕДУРА: перед дитиною викладають по черзі картки та ставлять ряд запитань.
1. Хто тут зображений?
2. Що робить кожна людина, зображена на малюнку?
3. Що говорить кожна людина, зображена на малюнку?
4. Що відчуває кожна людина, зображена на малюнку?
Ці питання дають змогу зрозуміти, наскільки дитина знайома із почуттями, розуміє, внаслідок чого вони можуть виникати, і навпаки, як можна відреагувати ті чи інші почуття.
Такі питання мають терапевтичний ефект, оскільки можуть допомогти глибше поглянути на ту чи іншу ситуацію.
5. Чи була в твоєму житті подібна ситуація?
Це питання допомагає зрозуміти, наскільки подібна ситуація має місце в житті дитини. Відповідь на нього дає інформацію про те, який саме дитина має досвід перебування в подібних ситуаціях.
6. Що б відчула та чи інша людина на малюнку, якби інша сказала «…».
7. Що б відповіла та чи інша людина на малюнку, якби відчувала «…».
Ці питання дають можливість дослідити та обговорити конгруентність почуттів і поведінки дитини. Для розвитку емоційного інтелекту важливо, щоб дії були наслідком почуттів та емоцій і цей зв’язок був адекватним. Адже підміна почуттів або дій може негативно вплинути на якість міжособистісної взаємодії.
Окрім запропонованих варіантів, карткам «Світ емоцій та почуттів. Картки-ситуації» можна знайти власне застосування, також їх можна поєднувати з іншими методиками, що суттєво розширить можливості їх використання.
Автор методики – Анна Олексіївна Луньова – дипломований психолог, сертифікований дитячий психолог в галузі гештальт-терапії в напрямку роботи з дітьми та їхніми батьками, автор сайту dytpsyholog.com, автор тренінгових програм для батьків, веде активну консультативно-терапевтичну практику з 2011 року.
Дорогі друзі, якщо у вас виникнуть питання, будь-ласка, пишіть автору на електронну адресу anyutalyneva@gmail.comабо на сторінку в Instagram annalunova.psycholog.
Дитячий практичний психолог в своєму арсеналі має багато цікавих ігор та методик. Чи знали ви, що можна адаптувати Метафоричні картки і зробити досить ресурсну та терапевтичну сесію з маленькими клієнтами? Continue reading →
Гаджети у руках дітей. Ця тема вже стала класикою. Про це багато говорять, сперечаються, проводять досліди та експерименти. Напередодні виходу нової книги для батьків, присвяченої саме новітнім технічним засобам, команда Видавництва «4Mamas» провела масштабне онлайн-опитування. У ньому взяли участь 717 батьків дітей різного віку. Про які факти свідчать результати опитування? Розповідаємо далі.
У анкетуванні взяли участь 717 батьків (99% — жінки) із різних куточків України. Вік респондентів — від 21 до 50 років. Більшість (599 осіб) — це батьки віком від 26 до 40 років. 38 % опитуваних мають дітей віком 0–3 років, 30 % — 4–6 років, 20 % — 7–10 років, 12 % — 11–18 років. Continue reading →