Монолог номер один:
— У меня чудесная девочка. Добрая, отзывчивая, ласковая, умная. Если ее попросить, всегда мне поможет по хозяйству. На все праздники рисует мне рисунки — «любимой мамочке». Она учится в третьем классе. И учится-то неплохо! Но вот смотрите, я просто плачу, потому что у меня уже сил нет. Почему? Сейчас я скажу. У нас с ней все замечательно, пока дело не доходит до приготовления уроков.Continue reading →
— Пожалуйста, вы ведь меня примете? У меня ребенок уже большой, а у вас детская поликлиника, я понимаю, но мне очень надо, пожалуйста. Мы у вас были когда-то, много лет назад, два раза, но вы не помните, конечно. Continue reading →
Плануючи вагітність, відповідальні батьки щиро готові стати друзями своїй дитині, відкривати для неї світ і ділити інтереси. Але чи завжди у них є така можливість?
История первая.
— Я к вам без ребенка пришла.
— Ага, я вижу.
— Тут, наверное, во мне все дело.
— Ага, так бывает.
— Ему всего пять с половиной, и он же не может быть в чем-то виноват!
— Ага, не может, — женщина откровенно и очень сильно нервничала, и я для равновесия изображала законченного флегматика. Мне это нетрудно, хотя И. П. Павлов, наверное, определил бы меня как сангвиника.
— Понимаете, он меня раздражает. Все время. Но он обычный, понимаете? Я его обследовала, у невролога. Невролог сказал: мама, не выдумывайте себе, ваш сын здоров. Он просыпается в шесть утра, бежит и с радостным криком прыгает к нам в кровать. Муж с ним возится, смеется, иногда в выходные они даже потом еще засыпают ненадолго. Но я уже не могу заснуть, встаю, ухожу в кухню, в ванну, злая прямо с утра. Раньше у нас с мужем иногда по утрам… ну, вы понимаете. С вечера он очень устает на работе, клюет носом уже за столом… Но теперь уже давно ничего, с ребенком как же? Мы садимся за стол, он все время все хватает, откусывает от трех кусков одновременно, я ему делаю замечание, а он: «Мне так вкусно — сначала сладкое, и тут же сразу — солененькое». Ест быстро, шумно, как будто кто отнимет. Когда играет, у него все время что-то падает и понарошку стреляет или взрывается: бах! Бум! Трах-тарарах! Он меня зовет: мама, поиграй со мной! — а я просто не могу так играть. Я предлагаю: давай в магазин, а ему неинтересно, он говорит: «Давай на магазин грабители напали, во-о-от с таким пистолетом! Я буду грабителем!» Continue reading →
Часто запитують, чи потрібно допускати до свідомості дитини страшні, жорсткі речі, і в якій мірі це потрібно. Скоріше за все, нікому не прийде в голову тримати дитину на жахіттях весь час. Але ізолювати дитину від усього негативного – неправильно.Continue reading →
Ірина Млодік, гештальт-терапевт, екзистенціальний психотерапевт, автор книг, кандидат психологічних наук. Ось її нова стаття на тему дитячої брехні.
“Когда наши дети начинают нам врать, для большинства взрослых это сигнал к наступлению в борьбе за правду и честность. Совравший нам ребенок подвергается последовательно или в произвольном порядке: допросу, устыжению, давлению, угрозам и активным попыткам выяснить «всю правду». И самое печальное, что родители абсолютно убеждены в том, что во лжи виноват сам ребенок, и его «порочное» поведение требуется немедленно искоренить.
Важно понимать, что детское вранье, чаще всего (за исключением определенной психической патологии) – это последствия неправильно выстроенных детско-родительских отношений. И потому, прежде всего, родителям стоит задать вопрос самим себе: «Что же мы делаем не так?», и хотя бы попытаться посмотреть на этот инцидент как на симптом. Continue reading →
Шалва Амонашвілі — грузинський педагог і психолог. Це людина із надзвичайною душею! Нижче представлені 10 його висловлювань про виховання дітей. Continue reading →
Гіппенрейтер Юлія Борисівна — відомий психолог, талановитий педагог, професор, автор безлічі книг і посібників по вихованню дітей. Вона — просто унікальна жінка! Крім того, що Юлія Борисівна є фахівцем високого рівня, вона ще й майстер слова. Настільки просто, доступно, зрозуміло пояснює вона батькам деякі не зовсім прості теми в дитячій психології. А головне, у неї це виходить дуже дохідливо! Її книги можна сміливо вважати настільними книгами для батьків.
Слова автора зачіпають за живе і змушують нас, батьків, працювати над взаєминами, а не просто чекати, що все налагодиться. Ми пропонуємо вам 20 відмінних висловлювань Юлії Борисівни, які можна цілком вважати порадами по вихованню дітей. Кожна з цих фраз несе в собі дуже глибокий зміст, над яким варто задуматися.
Ці поради не завадить роздрукувати і повісити на видному місці, щоб можна було переглядати їх кожен день. Continue reading →
Тут міститься добірка кращих висловлювань, афоризмів, цитат відомих дитячих психологів. Ці фрази часто можна вважати постулатами чи законами виховання і взаємодії з дітьми!