Сенсорно-моторна інтеграція – це несвідомий процес в нашому мозку, який організовує і фільтрує інформацію отриману від органів чуттів і дозволяє людині усвідомлено і адекватно діяти. Іншими словами, – це нормальна взаємодія наших почуттів, яка дозволяє виконувати повсякденні дії і адекватно функціонувати в соціумі.
КЛАСИФІКАЦІЯ СЕНСОРНИХ СИСТЕМ:
- Зорова
- Слухова
- Нюхова
- Смакова
- Тактильна (відчуття дотику)
- Вестибулярна (відчуття руху/рівноваги)
- Пропріоцептивна (відчуття положення тіла від м’язів, сухожиль, суглобів).
2 РІВНІ ПОРУШЕННЯ СЕНСОРНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
– Гіпочутливість (слабка чутливість) означає, що мозок сприймає сигнали, які надходять від рецепторів, які недостатні, слабкі. І тоді організм вимагає підсилення цих сигналів.
– Гіперчутливість (підвищена чутливість) мозок сприймає сигнали, які йдуть від рецепторів, як дуже сильні, такі, що можуть становити небезпеку.
ТАКТИЛЬНА СЕНСОРНА СИСТЕМА
Забезпечує відчуття дотику, температури зовнішніх об’єктів. З почуттям дотику дитина ідентифікує частини тіла, дізнається про обійми, погладжування, дотик. Дотикова система отримує інформацію від рецепторних клітин шкіри, які розташовані по всьому тілу.
СИМПТОМИ ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЇ ТАКТИЛЬНОЇ СИСТЕМИ:
При Гіперчутливості дитина:
• Відчуває страх, тривогу або агресію при легкому або несподіваному дотику.
• Не не любить, коли беруть на руки або міцно обіймають: може вигинатися, кричати і вириватися.
• Болісно реагує на зміну підгузника, на переодягання.
• Боїться або уникає знаходитися в безпосередній близькості від інших людей або дітей (особливо в чергах).
• Не любить, коли розчісують волосся.
• Уникає групових взаємодій через страх чужих несподіваних дотиків.
• Не любить поцілунки, витирає місце поцілунку.
• Сприймає як тортури краплі дощу, воду з душу або подих вітру по шкірі.
• Видає гіперреакцію при легких порізах, подряпинах або укусах тварин.
• Відмовляється носити новий або жорсткий одяг, одяг з грубої тканини (водолазки, джинси, головні убори або ремені і т.д.)
• Уникає / не любить / відчуває відразу до «брудних ігор», наприклад, в пісок, глину, воду, клей, пластилін, і т.д.
• Дратують шви на шкарпетках, через це може відмовлятися носити їх.
• Не любить, коли стрижуть волосся або нігті.
• Пручається при чищенні зубів.
• Вередує в їжі, їсть тільки їжу певного смаку і консистенції, уникає їжі зі змішаною текстурою, не любить пробувати нову їжу.
• Відмовляється ходити босоніж по траві або піску.
ЯК РОЗВИВАТИ
• Ніколи не примушуйте дитину торкатися неприємних, на їх думку, субстанцій!
• Поступово, ненав’язливо і обережно привчайте дитину до ігор з пластиліном чи піском.
• Створіть вдома окремий куточок, наповнений іграшками з різних матеріалів. Іграшки мають бути дуже привабливі, щоб дитина хотіла з ними гратися. Важливо, щоб дитина обирала їх разом з вами.
• Замість пластиліну і глини спробуйте тісто (воно м’яке, не липне до рук).
• Замість звичайного піску спробуйте кінетичний.
• Підбирайте вільний, легкий одяг з натуральних тканин.
• Намагайтеся не порушувати особистий простір дитини, дотримуйтеся дистанції.
• Навколишнє середовище такої дитини має бути добре організованим, в кімнаті повинен бути порядок і предмети повинні лежати на своїх місцях – в такій кімнаті дитина буде відчувати себе впевненіше.
При гіпочутливості дитина:
• Дуже міцно і часто обіймається з усіма.
• Прагне торкатися до всього і всіх.
• Відчуває дотик тільки тоді, коли він здійснений з підвищеною силою.
• Любить закутуватися, качатися по підлозі чи по землі.
• Може обмацувати чи облизувати предмети, щоб краще їх відчути.
• Не реагує на пошкодження (наприклад, порізи або синці), при цьому не боїться уколів (навіть може говорити, що любить уколи!)
• Може проявляти самоагресію: щипати себе, кусати або битися головою об стіну.
• Часто робить боляче іншим дітям або тваринам під час гри.
• Часто торкається до різних поверхонь або об’єктів (наприклад, ковдри).
• Прагне до контакту з поверхнями і матеріалами, що забезпечують потужну тактильну взаємодію.
• Дуже прагне до ігор, які передбачають метушню.
• Любить вібрації.
ЯК РОЗВИВАТИ
• Ігри з водою, піском, брудні ігри/
• Ліплення з пластиліну, глини.
• Робота з природніми матеріалами.
• Використовуйте масажери для рук, пальців
• Ігри з закутуванням, вкриванням.
• Часто обіймайтеся.
• Дозволяйте торкатися до різних видів матеріалів.
• Ігри з слаймами, лизунами, антистресовими іграшками.
• Використовуйте різноманітні матеріали, привабливі за візуальними й тактильними властивостями, різні за фактурою та складом.
• Корисні ігри у сенсорних коробках.
• Пропонувати дітям одягати вбрання з різних матеріалів – це дасть можливість переживати різні відчуття від незвичайного одягу
Автор: практичний психолог Ольга Крамаревич
Читайте також:
Дитячий психолог 