Перш за все зазначимо, що тривожні діти надмірно схильні до постійного оцінювання себе і самокритики. Крім того, в їхній уяві зазвичай є образ сміливої людини – еталона, який нічого не боїться.
Тому завдання цієї вправи – не допомогти дитині усвідомити свої недоліки, а, скоріше, усвідомити свій ідеал і зробити його більш реальним і досяжним.
Суть вправи. Попросіть дитину уявити собі сміливу людину. Як вона виглядає? Як ходить? Як спілкується з іншими людьми? Як поводить себе в складних ситуаціях?
Коли картинка виникне в фантазії, попросіть відобразити її на аркуші паперу. Обговоріть отриманий малюнок. Нехай дитина дасть ім’я намальованій сміливій людині. Далі запитаєте, чи бувають у неї відчуття тривоги або страху? Швидше за все, ви отримаєте негативну відповідь, адже намальована дуже смілива людина, нічого не боїться.
Тоді задайте навідні запитання, які повинні привести дитину до висновку, що не буває людей, які нічого не бояться. А смілива людина – це та, яка може впоратися зі своєю тривогою і страхами. Серед цих запитань можуть бути такі: “А у сміливої людини є близькі? Хіба вона не боїться, що з ними можуть статися якісь неприємності? Якщо смілива людина – це жива людина, то напевно вона буває втомленою або хворою. Чи не сумнівається вона, що може не впоратися з труднощами? ” і т.д.
Основне завдання в цій вправі – максимально “олюднити” образ намальованого сміливця, зробити його доступнішим для дитини. Тому крім питань про риси характеру, типу хоробрості, можна цікавитися улюбленими стравами сміливої людини і тим, як вона любить проводити вільний час, з ким дружить і т. д.
Коли прийде відчуття, що образ став реальнішим, можна запропонувати дитині несподіване для неї питання: “А чим ти схожий з цією сміливою людиною?”
Примітка. Щоб зовсім зблизитися зі своїм недосяжним ідеалом, можна запропонувати хлопчикові чи дівчинці поговорити з цією людиною. Говорити за обох буде сама дитина, сидячи то на своєму стільці (коли відповідає за себе), то пересідаючи на порожній стілець (коли повинна відповідати Смілива людина).
Дивіться також:
Замкнені в собі, сором’язливі діти
Дитячий психолог 