Задля збереження психічного здоров’я Ваших дітей результати тесту може інтерпретувати лише досвідчений психолог!
Як бачимо з назви, цей тест комбінований. Виявляється це у використанні одного й того самого навчального матеріалу для оцінювання двох, хоча й взаємопов’язаних, але якісно різних здібностей – короткочасної пам’яті та логічного мислення. Остання здатність представлена одним із видів умовиводів.
Комбіноване дослідження цих двох здатностей зумовлене не тільки міркуваннями економії часу, який витрачається на перевірку, а передусім їх внутрішніми психологічними взаємозв’язками.
Автор методики: Гільбух Ю. З.
Інструкція. Експериментатор звертається до дитини, яка обстежується: «Тобі подобається слухати різні історії? (Дитина зазвичай відповідає ствердно.) От я зараз почну маленьке оповідання, а ти спробуй добре його запам’ятати, щоб точно повторити. Слово в слово. Нічого не вилучати й не додавати. Згоден? (Зазвичай дитина відповідає згодою.)
Були собі три хлопчики: Миколка, Петрик та Іванко. Миколка нижчий за Петрика, Петрик нижчий за Іванка. Повтори!»
Якщо обстежуваний не може повністю і без суттєвих перекручень відтворити ці три фрази, експериментатор каже: «Нічого, не журися. Одразу це не виходить. Давай спробуємо ще раз. Слухай уважно.
Були собі…»
У протоколі дослідження фіксується кількість повторів, що знадобилися дитині для виконання завдання. Цей показник слугує для оцінювання рівня короткочасної смислової пам’яті обстежуваної дитини: чим менше знадобилося повторів, тим вищий рівень. При цьому використовується така таблиця:
| Вікові групи | Рівні розвитку короткочасної смислової пам’яті (кількість повторів, що знадобилися) | ||
| низький | середній | високий | |
| Шестирічні діти | ≥ 8 | 4-7 | 1-3 |
| Семирічні діти | ≥7 | 3-6 | 1-2 |
Після того як дитина дала правильну відповідь, експериментатор переходить до перевірки її здатності робити найпростіші умовиводи: «Молодець! Ти повторив правильно. А тепер подумай і скажи, хто з хлопчиків найвищий».
Якщо дитина не спроможна правильно відповісти, експериментатор каже: «Давай подумаємо ще раз. Миколка нижчий за Петрика, Петрик нижчий за Іванка. То хто з них найвищий?» (повторюється лише завершальна частина оповідання й саме запитання).
Після того як дитина дає правильну відповідь, їй ставиться ще одне запитання: «А хто ж із хлопчиків найнижчий?»
Для того щоб запобігти намаганням батьків націлювати дитину на готову відповідь, слід різним дітям пропонувати різні варіанти даного тесту, які відрізняються лише формою, наприклад:
Були собі три дівчинки: Оля, Ганнуся й Наталка. Оля молодша за Ганнусю, Ганнуся молодша за Наталку. (Яка з дівчат найстарша? Яка наймолодша?)
Було собі троє поросяток: Хрюша, П’ятачок та Бублик. Хрюша товстіший від П’ятачка, П’ятачок товстіший від Бублика. (Хто з поросяток найхудіший? Хто найтовщий?)
У лісі живуть три зайчики: Хвостик, Вухастик та Пухнастик. Хвостик бігає швидше за Вухастика, а Вухастик – швидше від Пухнастика. (Хто із зайчиків бігає найшвидше? Хто найповільніше?)
Оцінювання результатів
Визначаючи рівень розвитку здатності дитини робити найпростіші умовиводи, враховують загальну кількість повторів, що знадобилися їй для виконання даного тесту в цілому (починаючи із запам’ятовування). Наприклад, шестирічний учень уперше правильно відтворив задані фрази лише після того, як експериментатор повторив їх 5 разів (це число фіксувалося під час тестування його короткочасної пам’яті). Потім йому знадобилося ще одне повторення для першого умовиводу, а для другого – жодного. Отже, тест умовиводів – 6 повторів, що, відповідно до таблиці, наведеної нижче, визначається як середній рівень.
Інтерпретація результатів
| Вікові групи | Рівні розвитку здатності робити найпростіші умовиводи (кількість повторів, яка знадобилася для виконання даного тесту в цілому) | ||
| низький | середній | високий | |
| Шестирічні діти | ≥ 10 | 4-9 | 1-3 |
| Семирічні діти | ≥8 | 3-7 | 1-2 |
Дивіться також:
Дитячий психолог 