Чому не можна залишати дитину проплакатись? Експеримент

проплакаться

У 1970 х доктор Т. Беррі Бразелтон вивчав новонароджених, зокрема, чи можуть вони відчувати відчай або депресію. У відеозйомках, від яких розривається серце, видно маленьких дітей, які плачуть, щоб домогтися реакції від мами, і якщо у них не виходять, то вони плачуть ще голосніше.

Через певний час, випробувавши всі спроби зловити погляд матері, дитина досягає піку терпіння і починає відвертатися, не маючи сил більше докладати безплідних зусиль. Зрештою дитина відвертається і відмовляється дивитися на матір. Потім вона повертається, і намагається викликати реакцію. І кожного разу вона відвертається на все більш довгий і довгий термін. Зрештою дитина нахиляє голову, затихає, і демонструє всі ознаки відчаю.

Як писала Лінда Палмер в книзі “Хімія Прихильності”, нейронні і гормональні зв’язки, які є у дитини і в батьків, що допомагають їм розвинути взаємну прихильність, є одними з найсильніших у природі. Як тільки народилася дитина, гормональні системи контролю і мозкові синапси починають діяти як постійні структури у відповідності з тим, що переживає дитина. Непотрібні рецептори мозку і нейронні зв’язки зникають, а нові, які підходять того світу, що оточує дитину, посилюються (частина розвитку мозку, яка відбувається в перші 3 роки).

Постійний тілесний контакт та інші прояви турботи батьків виробляють постійний високий рівень окситоцину в дитини, який в свою чергу пригнічує реакцію на стресові гормони. Багато психологічних досліджень показали, що, залежно від поведінки батьків, високий або низький рівень окситоцину в мозку дитини приводив до формування постійної структури реакції на стрес. Діти, що формуються в позитивних емоціях і високому рівні окситоцину починають проявляти характеристики “впевненої дитини і дитини, яку люблять”, діти ж, яких залишають плакати, ігнорують, позбавляють спілкування, злобно реагують на їхній прояв емоцій, плач, виростаючи, проявляють характеристики “невпевненої, дитини, дитини, яку не люблять”, а потім підлітка, і пізніше дорослого.

Характеристики “невпевненості” включають в себе асоціальну поведінку, агресію, нездатність до тривалих стосунків, душевні хвороби і нездатність справлятися зі стресом.

Інші цікаві психологічні експерименти читайте тут

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s