Чи потрібно дітям платити за відмінні оцінки?

плата за навчання 2

Абсолютно неприпустима «плата за оцінки». Чомусь багатьом батькам така система спочатку здається цілком логічною: приніс п’ятірку – отримай п’ять гривень! Просто і зі смаком. Однак ні. Ні смаком, ні навіть психологічною простотою в цій ситуації не пахне.

Для початку статистика: у жодній родині система не діє більше, одного місяця-півтора! Після закінчення цього терміну дитина повертається до колишнього рівня успішності (або навіть знижує його), а спроби «підкупу» згадує з незадоволенням. Місяць-півтора зусиль «заробити» – це звичайний термін для звичайної дитини. Крім статистики, маємо наступне:

а) дитина остаточно переконується, що вчиться вона не для себе, а для батьків;

б) надалі дитина також буде чекати, щоб її будь-які старання «купували». Був випадок, коли паралізована бабуся давала онуку по два рублі за кожний винесений горщик. Жодної аморальності в даній ситуації хлопчисько не бачив, так як ще за два роки до цього батьки провели експеримент з «купівлею» п’ятірок і тим самим видали синові індульгенцію на подібну поведінку в подальшому житті;

в) проникнення товарно-грошових відносин у сферу сімейного життя формує у дитини певні уявлення про відносини між близькими людьми.

– Любов – це, звичайно, добре, – міркує тринадцятирічний «мудрець». – Тільки без грошей кому ж я потрібен? Ось будуть гроші, тоді й одружуватися можна на гарній дівчині …

– Слухай, а тобі за п’ятірки тато грошей не давав? – Цікавлюся я.

– Давав! А ви звідки знаєте ?! – Дивується хлопець. – Тільки не вийшло якось … А він і мамі як би зарплату платить. Вона ж домогосподарка, по господарству порається, правда? І за мною з сестрою доглядає, і бабуся ще … Так що на господарство він їй окремо видає, а ще окремо – «за труди», так він говорить.

– А що ж бабуся?  – Мені стає вже по-справжньому цікаво.

– Ну, вона взагалі-то старенька, – злегка бентежиться хлопчина. – Їй нічого не потрібно. Але ось … Згадав! Коли вона з Наталкою, сестрою, сиділа (та ще маленька була, а мама в лікарню потрапила), так тато їй хустку купив, новий телевізор та ікону справжню, старовинну…

Якщо це саме той тип відносин, про який ви мрієте, тоді, звичайно, спробуйте!

Переклад з російської
Автор: Мурашова Е. «Дети-тюфяки, дети-катастрофы».

Ще більше порад психолога на різні теми можете переглянути тут

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s