Чи потрібно дітям платити за відмінні оцінки?

плата за навчання 2

Абсолютно неприпустима «плата за оцінки». Чомусь багатьом батькам така система спочатку здається цілком логічною: приніс п’ятірку – отримай п’ять гривень! Просто і зі смаком. Однак ні. Ні смаком, ні навіть психологічною простотою в цій ситуації не пахне.

Для початку статистика: у жодній родині система не діє більше, одного місяця-півтора! Після закінчення цього терміну дитина повертається до колишнього рівня успішності (або навіть знижує його), а спроби «підкупу» згадує з незадоволенням. Місяць-півтора зусиль «заробити» – це звичайний термін для звичайної дитини. Крім статистики, маємо наступне:

а) дитина остаточно переконується, що вчиться вона не для себе, а для батьків;

б) надалі дитина також буде чекати, щоб її будь-які старання «купували». Був випадок, коли паралізована бабуся давала онуку по два рублі за кожний винесений горщик. Жодної аморальності в даній ситуації хлопчисько не бачив, так як ще за два роки до цього батьки провели експеримент з «купівлею» п’ятірок і тим самим видали синові індульгенцію на подібну поведінку в подальшому житті;

в) проникнення товарно-грошових відносин у сферу сімейного життя формує у дитини певні уявлення про відносини між близькими людьми.

– Любов – це, звичайно, добре, – міркує тринадцятирічний «мудрець». – Тільки без грошей кому ж я потрібен? Ось будуть гроші, тоді й одружуватися можна на гарній дівчині …

– Слухай, а тобі за п’ятірки тато грошей не давав? – Цікавлюся я.

– Давав! А ви звідки знаєте ?! – Дивується хлопець. – Тільки не вийшло якось … А він і мамі як би зарплату платить. Вона ж домогосподарка, по господарству порається, правда? І за мною з сестрою доглядає, і бабуся ще … Так що на господарство він їй окремо видає, а ще окремо – «за труди», так він говорить.

– А що ж бабуся?  – Мені стає вже по-справжньому цікаво.

– Ну, вона взагалі-то старенька, – злегка бентежиться хлопчина. – Їй нічого не потрібно. Але ось … Згадав! Коли вона з Наталкою, сестрою, сиділа (та ще маленька була, а мама в лікарню потрапила), так тато їй хустку купив, новий телевізор та ікону справжню, старовинну…

Якщо це саме той тип відносин, про який ви мрієте, тоді, звичайно, спробуйте!

Переклад з російської
Автор: Мурашова Е. «Дети-тюфяки, дети-катастрофы».

Ще більше порад психолога на різні теми можете переглянути тут

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s