Якщо дитина (до 3,5 років) б’ється

crianca-com-luvas-de-boxe-foto-anetta-shutterstock-0000000000000051

Малюк б’ється… Це дуже часта скарга батьків. Важливо те, що саме від реакції мами чи тата на таку поведінку дитини залежить, чи буде малюк продовжувати битися чи ні. Ці рекомендації допоможуть правильно відреагувати на прояви агресії у вашого малюка.

Для початку варто уточнити:

  • якщо дитина спостерігає вдома за бійками батьків, якщо її б’ють вдома (навіть просто легко плескають по руках, попі і т.п.), то ці рекомендації не матимуть бажаного результату. Для початку попрацюйте над собою і припиніть бійки в сім’ї.
  • діти до 3-3,5 років часто б’ються тому що не вміють і не знають як по іншому відреагувати на ситуацію, яка склалася. Тому завдання батьків чи вихователів показати і навчити дитину правильно реагувати і взаємодіяти.
  • Інші можливі причини агресії дітей дивіться тут

Зміст :

Якщо ваш малюк б’є вас (кусає, щипає, смикає за волосся)

Якщо ваша дитина б’є іншу дитину (кусає, щипає, штовхає, смикає за волосся)

Помилкові реакції батьків на бійку дитини

Якщо ваш малюк б’є вас (кусає, щипає, смикає за волосся)

  1. Одразу після того, як відбувся удар, скажіть дитині, що вам неприємно, боляче. Скажіть, що ви не хочете, щоб вас били.
  2. Якщо ваша дитина повторює свій удар знову, зупиніть, м’яко, але рішуче перехопивши руку. Скажіть іще раз, що це боляче і вам не подобається, боляче.
  3. Якщо малюк знаходиться у вас на руках і б’є вас, то після його другої спроби вас вдарити, поставте його на землю і скажіть, що ви не хочете так спілкуватися.
  4. Якщо малеча починає плакати після того, як ви опустили її на землю, візьміть знову на руки, адже ви хочете пояснити, а не наказати.
  5. Якщо ж малюк знову б’є вас, опустіть його на землю іще раз, чітко проговорюючи, чому ви так робите (вам не подобається удар, вам боляче).
  6. Звичайно, після такого одразу ж на руки брати не варто. Але і не чекайте поки почнеться справжня істерика. Візьміть на руки знову, але притримуйте ручки, щоб вони не замахувалися.
  7. Якщо ви гралися разом, а малюк вас вдарив, то після його другої спроби вийдіть із гри. Можна вийти з кімнати. Необхідно і словами і вчинками показати дитині, що такими способами ви спілкуватися з нею не будете.

Якщо ваша дитина б’є іншу дитину (кусає, щипає, штовхає, смикає за волосся)

    1. Спробуйте перехопити удар, зупинити руку дитини перш ніж вона вдарить. Скажіть своєму малюку, що хлопчикові / дівчинці боляче від такого, що він / вона буде плакати. Якщо удар відбувся, скажіть, що дитині стало боляче, покажіть, як вона засмутилася / скривилася / розплакалася… Скажіть, що дітям не подобається, коли їх б’ють. ВАЖЛИВО: НЕ ПРОСТО СКАЗАТИ, ЩО БИТИСЯ НЕ МОЖНА (це дуже абстрактно і незрозуміло), А ПОЯСНИТИ ЧОМУ (тому що боляче, неприємно…)
    2. Запропонуйте одразу інший спосіб виходу із ситуації: давай попросимо словами, а не бійкою хлопчика / дівчинку, щоб він / вона віддав / віддала іграшку, поділилась, підсунулась і т.п. Якщо ж ваш малюк штовхає, б’ється просто так, покажіть, як можна взаємодіяти: не бий, а обійми, погладь, візьми за ручку, легенько доторкнись. Як правило малюки охоче зупиняють бійку і починають ніжно гладити по голівці іншого.
    3. Якщо ж ваш малюк продовжує битися, пожалійте скривджену дитину, а вашу заберіть подалі. Візьміть на руки і віднесіть за кілька метрів від скривдженого. Потрібно показати, що таким способом гра не склеїться, що діти, які б’ються, граються самостійно.

Помилкові реакції батьків на бійку дитини

  1. Вдарити у відповідь. Таким чином ви покажете дитині, що удар — це нормальний спосіб виражати свій гнів в незадоволення. Якщо ви забороняєте дитині битися, кусатися, щипатися, не робіть цього і самі!
  2. Накричати, насварити. Тут як і в пункті 1 ви демонструєте, що крик (до речі це один із проявів агресії), є нормою, а ще, що перемагає сильніший і старший.
  3. Зробити вигляд, що ви плачете. Це неправда, це гра, а дитина її відчуває. Крім того, дитина вважає такий ваш спектакль звичайною розвагою. Тому буде продовжувати так робити, щоб побачити ваш спектакль знову і знову.
  4. Присоромити. для дитини до 3,5 років сором — це просто слово, яке не має ніякого значення. Тому ваші фрази: “Як тобі не соромно!” не будуть мати ніякого ефекту.
  5. Не звертати увагу, думаючи, що сам зрозуміє (або чекати, коли хтось дасть здачі). якщо ви не висловлюєте незадоволення поведінкою дитини, вона думає, що її поведінка — це норма, а тому продовжує так робити.

Дитячий практичний психолог
Ольга Крамаревич

Інші поради психолога дивіться тут

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s