На першому сеансі психолог знайомить дитину з правилами поведінки з пісочницею.

Спочатку варто наголосити на те, що можна робити – будувати з піску, копати і сипати пісок, наливати воду.

Далі варто озвучити, що не можна:

кидати пісок на підлогу та в інших учасників

брати пісок в рот

наливати воду можна лише в “мокру” пісочницю (якщо у психолога їх дві)

після гри потрібно помити руки

 

інколи дитина пробує перевірити правила і навмисне їх порушує. В такому випадку необхідно попередити, що за третім разом невиконання правила пісочниця закривається!

Після того, як правила були озвучені можна сказати дитині такі слова: «Подивися! Це не простий пісок, це пустеля. А ти – чарівник і можеш перетворити цю пустелю в чарівну країну, в якій тобі буде добре!»

Потім треба дати можливість дитині оглянути іграшки. Які іграшки необхідні для пісочної терапії можете переглянути тут.

Давши інструкцію, психолог займає позицію активного глядача – відповідає на запитання дитини, співпереживає з нею розвиток сюжету. Важливо не направляти дії малюка в даний момент часу, а дати повну свободу його фантазії. Якщо дитина сором’язлива, тривожна, не довіряє дорослому, найкраще буде «зайнятися своїми справами» – сісти поряд і спостерігати за нею непомітно. Це введе дитину в стан спокою, надасть їй впевненості в собі, відчуття захищеності і можливість побути самим собою.