Задіяти творчість – гарний вихід, коли “слідство зайшло в глухий кут”. Якщо не виходить знайти причину дивної поведінки дитини, її переживань або занепокоєння, а також не вдається встановити високий ступінь довіри, то можна запропонувати дитині придумати казку.

Казка – це безпечний чарівний дитячий символ, тому зазвичай не викликає опору і відмови. Придумування власної казки передбачає повну свободу творчості: будь-який час, будь-які герої, будь-які події. Але в цьому і є складність для психолога: завдання нестандартизоване, результат непередбачуваний, інтерпретація в значній мірі залежить від досвіду та інтуїції.

У вправі “Придумай казку” діють основні принципи проективних методів: невизначеність стимульного матеріалу, закрита інструкція, заборона на оцінку роботи. Простіше кажучи, ви даєте дуже коротке завдання “Придумай свою казку. Будь-яку, яку хочеш.” і більше ніяких уточнень. Не оцінюйте роботу – коментарі типу “що за дурниці ти вигадуєш”, “ти що, не можеш скласти нормальну казку?” або “знову ти про своїх динозаврів” , так само як і “це найкраща казка у світі”, ЗАБОРОНЕНІ.

Отже, інструкція: “Придумай казку. Будь-яку, яку хочеш.”

Іноді у дитини виникають труднощі з тим, як почати. Тоді можна поставити питання: “Хто буде головним героєм твоєї казки?”, “Яка історія з ним сталася?”. Казку краще тут же записувати на листочок або диктофон, якщо дитина не заперечує (“Ти не проти, якщо я буду записувати твою казку?”). Якщо дитина в якийсь момент запнулась і не знає як продовжити, ви можете перечитати вголос вже придуману казку і запитати: “Що ж було далі?” Буває, що діти захоплюються оповіданням і ніби застряють на одному моменті, повторюючи його знову і знову, розписуючи занадто докладно (наприклад, ситуацію бою або діалог героїв). У такому випадку можна також перечитати вже придуману частина казки і задати питання: “Чим же закінчився бій? Хто переміг?” або “Що ж вони вирішили? До чого домовилися?”

Дітям може бути складно самостійно придумати вступ, зав’язку, кульмінацію і розв’язку. Тому ваші навідні запитання на кшталт: “Що ж було далі?”, “І що він тоді зробив?”, “Чим же все закінчилося?” – Не тільки продемонструють ваш інтерес до казки, а й допоможуть логічно вибудувати розповідь.

Коли казка придумана повністю, прочитайте її вголос і з виразом автору (а іншим людям – тільки якщо він дозволить). Можливо, дитина захоче внести в неї якісь зміни і доповнення.

Звичайно, краще, щоб у історії був щасливий кінець. Тому, якщо підсумок вийшов сумний, то можна запропонувати придумати ще 1-2 альтернативних завершення казки. При цьому ви не відкидаєте перший варіант закінчення, а придумуєте додаткові. Таким чином ви допомагаєте дитині подивитися на ситуацію під іншим кутом, побачити різні варіанти поведінки і результати подій.

ПРИКЛАД
Казка про даму Анастасію (Владислав, 9 років)

Пам’ятник дамі Анастасії стоїть у центрі великого міста. Його поставив її чоловік. Анастасія жила в роки Великої вітчизняної війни. Вона жила з чоловіком Олексієм і 3 дітьми (2 дівчинки співали в хорі, а хлопчик займався дзюдо) в покинутому місті, який знаходився поруч з великим містом, в якому жило дуже багато людей і процвітало нічне життя. Покинуте місто, в якому жила Анастасія з сім’єю, вважалося проклятим, так як там один лиходій шукав скарби, і його вбили. З тих пір там ніхто не жив, по розвалинах бродили фашисти, тільки сім’я Анастасії там жила. Так вони намагалися довести, що там можна жити як нормальна сім’я. Потрібно набратися хоробрості і не давати своїм страхам здолати себе.

Пам’ятник дамі Анастасії з пластиліну (Владислав, 9 років):

Анастасія вишивала картини, а також купувала у великому місті продукти і готувала для своєї родини. Чоловік працював у саду і на городі. Анастасія готувала їжу для ресторану, де безкоштовно годувала свою сім’ю. Потім її страви стали добре продаватися в ресторані, і вона стала багато заробляти. Ресторан став дуже популярним. У Анастасії з’явилися фанати – чоловік двадцять, які хотіли спробувати хоча б ложечку її страв. Решта ресторанів у великому місті скоро закрилися, бо їх співробітники самі стали ходити в той ресторан, для якого готувала Анастасія.
Одного разу до неї в будинок забрався грабіжник – фанат її страв. Він з’їв страви, приготовані для ресторану і, коли несподівано увійшла Анастасія, він різко повернувся, виделка вилетіла з його руки і залетіла дамі прямо в око і вбила її. Перед смертю Анастасія встигла розповісти чоловікові, де лежать рецепти її страв. Чоловік став готувати для ресторану сам, а діти йому допомагали, але після вбивства популярність ресторану впала, а потім його і зовсім закрили. Відкрилися колишні ресторани.
Далі вони жили спокійним життям, але нудьгували без мами. В їх покинутому місті знову стали жити люди. Якщо жити тихо, то жити в ньому було цілком безпечно.
Дівчата (дочки) любили малювати картини, а хлопчик (син) мріяв політати на повітряній кулі. Хлопчик одружився на Аманді, дівчатка вийшли заміж за Сашка і Мишка. Вони знайшли той скарб, який шукав лиходій, а отримані гроші витрачали на їжу дуже економно. Купували заморожені продукти, так як зима була довга, і на своєму городі майже нічого не росло. Грошей дуже не вистачало.
Мораль: треба бути обережніше (з виделками й ножами). Якщо ти популярний – ходи з охороною. А взагалі популярним бути небезпечно, краще жити тихо і непомітно.

Інтерпретація казки про даму Анастасію

Приблизно у віці 8 років Владислав став свідком бійки між батьками, в процесі якої його батько з ножем ганявся за маминою сестрою по вулиці. Після цього хлопчик став сильно боятися батька, замкнувся в собі, відсторонився від друзів і однокласників.

Головна героїня казки Анастасія символізує його маму, на це прямо вказує вишивання картин, яким вони обидві захоплюються. Сам Владислав – це її син, який захоплюється дзюдо. Мама домінує в сім’ї, а також забезпечує її існування. Всі члени родини перебувають в стані страху і небезпеки, але намагаються зображати “нормальну сім’ю”. Мама гине від домашнього насильства, фактично в тій самій реальній ситуації, описаній вище. Владислав настільки заляканий поведінкою батька, що навіть роль вбивці віддає випадковому персонажу, хоча насправді це фігура батька (чоловік, який їсть їжу, приготовлену мамою).

У підсумку життя хлопчика все-таки триває, він навіть створює свою сім’ю, але вибирає життя тихе, економне і непомітне. Йому здається, що так буде безпечніше.

Висновок: у хлопчика катастрофічно незадоволена потреба в безпеці. Він серйозно побоюється за мамине і за своє життя.

Робота з придуманою казкою

Як можна попрацювати з цією казкою? Задовольнити ту саму потребу в безпеці. Наприклад, придумати захист для сім’ї і для дому. Подумати, як можна ще було заробити гроші для сім’ї. Уявити, що мама була поранена, але не померла. Розпитати побільше про хлопчика з казки – що він робив, як себе вів і чого хотів? Таким чином можна намітити інші сценарії розвитку подій і життєвих стратегій.

Переклад з російської
Автор: Крисанова Світлана
Взято із сайту: http://art-psychology.ru