Переглянути ТЕСТ “ЛЮДИНА, ЯКА ЗРИВАЄ ЯБЛУКО З ДЕРЕВА”

Задля збереження психічного здоров’я Ваших дітей результати тесту може інтерпретувати лише досвідчений психолог!

Десятирічна дівчинка зобразила величезне рожеве яблуко і фрагментарно гілку з зеленим листком.

Пальці невидимої глядачу людини невідомого віку і статі ледь торкаються до цього яблука. Словом, глядач не бачить ні людини, ні дерева, ні результату. Це досить рідкісне явище, і воно, ймовірно, не пов’язане з віком «художника». Подібні роботи зустрічаються й у дорослих.

На думку деяких дослідників, зображення гілки замість дерева, можливо, свідчить про інфантильність автора, а надто великі розміри об’єкту – про внутрішню розкутість, свободу.

Іншим чином інтерпретують названі ознаки Б.Є. Єгоров, Е.С. Романова. На їхню думку, плоди, які дозрівають – це дозріваючі проблеми особистості «художника». Кількість зображених плодів дорівнює числу проблем, що знаходяться в активному опрацюванні, а яблука, що впали свідчать про вирішені проблеми.

За Кохом, наявність яблук на дереві означає почуття провини.

Разом з тим не слід забувати і про когнітивний образ: яблуко в уявленні багатьох людей – їстівний (смачний) плід. Тому психологу важливо звернути увагу на те, як виглядає візуалізоване яблуко: стигле, соковите, зелене, зморщене, кисле, солодке, смачне, «дичка». Зустрічаються малюнки, на яких людина бере яблуко червиве або гниле, і навіть їсть таке яблуко – це зображено ось на цьому малюнку:

Особливий випадок, якщо уявна людина піднімає ті, що впали або кимось зірвані яблука.

В остаточних висновках психологу слід бути дуже обережним і делікатним. Наприклад, Г.М. Ферс у книзі «Таємний світ малюнку» наводить малюнок шістдесятирічного чоловіка в якості ілюстрації творчого потенціалу у вирішенні проблем. На цьому малюнку зображено високе дерево з одним-єдиним яблуком, яке намагається зірвати людина, що висить на гілках вниз головою.

Ще один малюнок,виконаний двадцятирічною дівчиною-студенткою:

Неважко помітити, які неймовірні зусилля доводиться витрачати скелелазові в прагненні дістати заповітний плід. Причому, як і на малюнку десятирічного хлопчика:

позначено лише дію (людина тягнеться за яблуком), але невідомий кінцевий результат.

Є малюнки, які не містять інформації про те, яким способом вдалося досягти мети. Відомий тільки підсумок: яблука в руках, кошику і т.п. Можна тільки здогадуватися, хто саме зібрав урожай.Важливо зрозуміти як людина бачить проблему. Чи намагається знайти рішення? Яким чином діє? Чи діє взагалі? Використовує підручні засоби, винаходить нові, спрощує або ускладнює завдання?

Відповіді на дані питання, можливо, прояснять стратегію, якої зазвичай дотримується суб’єкт у ситуації вибору та прийнятті рішення.

За цільовою функцією стратегії прийнято поділяти на задовольняючі, оптимізуючі, максимізуючі.

При задовольняючій стратегії будь-який спосіб дії розглядається як прийнятний, якщо він обіцяє хоча б якесь рішення проблеми.

Оптимізуюча стратегія орієнтована на вибір найбільш ефективного варіанту дії при даних обставинах і обмеженнях.

Максимізуюча стратегія націлена на найкращий результат.

Отже, за малюнком «Людина, що зриває яблуко з дерева» з великою часткою ймовірності можна судити про домінуючі способи досягнення цілей або особливих поєднаннях стратегій, що утворюють певний стильовий тип прийняття рішень.

Таким чином, отриманий результат значною мірою несе на собі відбиток особистості автора малюнку, його настрою, стану, почуттів, особливостей уявлень, відносин, особистого життєвого досвіду, переважаючих стратегій поведінки і т.д.

Тому, як тонко підмітив П. Брутше, «інтерпретація малюнка – це і таємнича гра, і наукова робота».

Людмила Лебедєва,
доктор педагогічних наук,
професор кафедри педагогіки і психології молодшого школяра
Ульянівського державного педагогічного університету

Інші інструменти діагностики дивіться тут