Автор: Володимир Кудлай

Базова графічна техніка, описана в брошурі О.А. Нікологорская і Л.І. Маркус «Виліковує гнів і заповнює час», полягає в наступному. На гладкій поверхні – склі, пластмасовій дошці, плівці, товстому глянцевому папері – робиться малюнок гуашевими фарбами. Матеріал, на який наноситься фарба, не повинен пропускати воду. Зверху накладається аркуш паперу, який притискають до поверхні. Виходить відбиток в дзеркальному відображенні. Він може бути менш чітким порівняно з оригіналом, більш розпливчастим, можуть стертися контури між різними фарбами.

Назва «монотипія» походить від грецького слова «monos» – «один», так як відбиток в цій техніці виходить тільки один. Якщо хочеться щось змінити або поліпшити, потрібно виготовити новий «оригінал», тобто намалювати все спочатку.

Автор: Лора-Софі Мішо, 5 років

Традиційна техніка в арт-роботі з дошкільнятами і молодшими школярами може бути модифікована. На одному і тому ж аркуші можна робити кілька відбитків. Якщо після отримання відбитка дитина продовжить малювати на тій же основі і повторно покладе лист з відбитком, малюнок зміниться, надихаючи автора на нову творчість. Дії можна повторювати до тих пір, поки процедура буде приносити задоволення, або ж до отримання найбільш привабливого результату.

При бажанні можна «прописати» готовий відбиток – домалювати або приклеїти зверху потрібні елементи для завершення образу.

Можна отримувати різні відтиски:
• якщо прогладжувати верхній лист з різним натиском;
• якщо на оригінал наносити багато / мало фарби;
• якщо, наклавши лист на оригінал, злегка / сильно зрушити його

Отримані в результаті розводи дають багатий матеріал для дитячих фантазій. Дану техніку можна використовувати у роботі з травмами, страхами та для вивільнення накопичених почуттів.

Часто буває, що, прогладжуючи верхній лист, дитина залишає на його тильній стороні сліди забруднених фарбою рук. Ці розводи, які випадково з’явилися можуть зацікавити дитину не менше, а то й значно більше, ніж сам відбиток. І подальша активність розгорнеться саме тут – пальці будуть цілеспрямовано фарбуватися, а фарба витиратися об аркуш паперу. Для дитини це власний, придуманий ним, спосіб малювання. Для психолога – організовані самою дитиною умови позбавлення від гіперсоціалізації, пригніченості і страхів, зміцнення впевненості в собі.

Відома всім працівникам дитячих садків «кляксографія» – це теж варіант монотипії. Лист згинається навпіл, і знову розкладається на столі. З одного боку від згину наносяться плями фарби (хаотично або у вигляді конкретного зображення). Можна нанести фарбу безпосередньо біля лінії згину, або в іншій частині половини листа – від цього залежатиме, зіллються чи оригінал і майбутній відбиток в одне ціле або між ними буде відстань, як між двома різними зображеннями. Потім лист знову згинається і щільно притискається долонею. Фарба симетрично передається на іншій половині аркуша. Складений лист розкривається, і перед нами виявляється ЩОСЬ!

Переклад з російської
Стаття написана за допомогою матеріалів сайту: www.child-psy.ru