Криза 3 років. 7 корекційних ігор в допомогу батькам

01Трирічна дитина переживає становлення маленької особистості. Цей етап болісно переживає не тільки вона сама, але і батьки, які губляться в здогадах, чим допомогти своєму чаду в цій ситуації. І хоча капризи трирічних діток часто виводять батьків з себе, цей період обов’язково повинен бути в житті вашої дитини, адже саме в цей період в дитині виникає прагнення до самостійності і прояву сили волі. Відсутність будь-яких проявів кризи трьох років може бути сигналом затримки розвитку дитини, тому зустрічайте цей вік з радістю: малюк стає самостійним.

На етапі кризи трьох років важливо зловити золоту серединку між вседозволеністю і тотальною забороною всього.

Допомогти впоратися з кризою трьох років і направити виховання малюка в потрібне русло допоможуть сюжетні гри. Читати далі

Рахую до трьох

1 2 3

Якщо ви вмієте рахувати до трьох, то у вашому розпорядженні вже є дуже потужний засіб контролю над дітьми. Читати далі

Принцип відчутних наслідків

метод відчутн наслМетод по принципу відчутних наслідків – прекрасний спосіб не лише корекції поведінки, а і виховання відповідальності і самостійності в дитини.
Читати далі

Сходи неминучої долі

латта сходи гол

Найджелл Латта винайшов прекрасний метод регуляції поведінки для дітей, які мають проблеми із встановленням меж, не чують і не розуміють «ні», поводять себе нахабно і не розуміють норм, з якими нереально домовитись ніяким способом. Читати далі

Діаграма з наклейками: графік гарної поведінки

діаграма

Багатьом сама ідея діаграми з наклейками здається нудною. Найчастіше це стверджують ті люди, які «все перепробували, але безуспішно». Як правило, завжди виявляється, що вони не змогли усвідомити головну думку. Читати далі

Фрагмент консультації про дитячі капризи, про межу між «можна» і «не можна» і про встановлення правил (мама Галя про дочку Ларису 2,5 роки)

капризи

Рассказывает молодая мама по имени Галя:

— Я просто не знаю, как себя вести. До двух лет мы жили спокойно. Она все понимала. Я скажу — она сделает. А теперь… Я говорю: подними игрушку, а она еще и другую на пол бросит. Я говорю: нельзя книги рвать, так она дождется, пока я из комнаты уйду, достанет их из шкафа и порвет в мелкие клочки. Начинаешь наказывать — орет как резаная, на пол кидается. Кухонный стол новый маркером разрисовала — бабушку чуть удар не хватил. У мужа со стола схватила какую-то важную бумагу — скомкала. И ведь знает же, что нельзя. Все равно… На улице тоже… Сначала: не пойду гулять. Потом — не пойду домой. Я уже сама не понимаю, чего ей надо. У невропатолога были, он сказал: здорова. Правда, таблетки какие-то выписал… Муж говорит: ты ее избаловала. А я ее, вроде, и не баловала никогда…
Читати далі