Ціль: розширити коло зрозумілих для дитини емоцій; розвивати здатність визначати емоції за графічними зображеннями; вчити передавати заданий емоційний стан за допомогою виразних рухів (міміки і пантоміміки). Читати далі →

Цю гру легко зробити самостійно. Виріжте шкарпетки із картону і розмалюйте попарно. Далі перемішайте їх. Завдання дитини Читати далі →

Будуючи картину з піску, дитина переносить на пісочний “лист” ландшафт внутрішнього світу і “диспозицію” в ньому на даний момент. Розігруючи на піску різноманітні казкові сюжети, маленька людина набуває безцінний досвід символічного вирішення безлічі життєвих ситуацій (адже в справжній казці все закінчується добре!). Читати далі →

Дослідження власного емоційного стану, улюблених способів реагування в тій чи іншій ситуації, прихованих почуттів – одна із центральних тем з якою я працюю з підлітками на індивідуальних консультаціях. Читати далі →

Пропонуємо вам прекрасну, незвичайну гру на розвиток образного мислення! Читати далі →

Зрозуміти, які почуття відчуває людина, нам допомагає її міміка. Щоб навчити дитину краще розуміти емоції оточуючих, зробіть з нею цю нескладну і цікаву саморобку. Читати далі →

Ця чудова повчальна історія навчить вас і вашу дитину, як правильно реагувати і що робити у відповідь на образи і злість від оточуючих. Читати далі →

Є в мережі Інтернет таке відео… Всі сміються над реакцією дітей, котрим сказали, що іх цукерки уже з’їли. Але чи є тут над чим сміятися? Більшість дітей просто не можуть прийняти те, що не отримають цукерок, вони зляться, капризують, впадають в істерику. Багато хто з батьків сказав би, що ці діти розбещені. Як ви вважаєте, це нормальна дитяча реакція, прояв почуттів, чи, можливо, це прогалина у вихованні?
Як ви вчите дітей справлятися з гнівом, приймати правила? Що б ви порадили батькам цих діток, котрі на відео?

Задля збереження психічного здоров’я Ваших дітей результати тесту може інтерпретувати лише досвідчений психолог!

Даний тест призначений для вимірювання швидкісних характеристик психічних процесів, а також обсягу та якості довільної уваги (концентрація, стійкість, розподіл, переключення) і виявлення порушення уваги, що має нейрофізіологічну основу (ММД). Читати далі →

Працівникам освітніх закладів завжди треба пам’ятати, що гіперактивність, це не особливості темпераменту чи характеру дитини, не наслідок виховного процесу батьків, а медичний діагноз! Тому батьків треба сприймати не як першопричину «поганої» поведінки дитини, а спробувати зробити їх союзниками і разом, об’єднавши зусилля, допомогти дитині адаптуватися в колективі та отримувати знання.
Читати далі →