Тест розроблений К.Маховер в 1946 році на основі тесту Ф.Гудінаф з метою визначення індивідуальних особливостей особистості. Використовується з 3-х років.

Виділяють такі характеристики, які можна перевірити за даним тестом: уявлення про себе, комунікабельність, тривожність, агресивність,міжособистісні відносини, образ тіла, статево-рольова ідентичність, патологія розвитку, інтелект.

Процедура тесту полягає в тому, що дитині дають простий олівець середньої м’якості, гумку та стандартний чистий аркуш паперу формату А4 (210 х 297 мм.) І надають інструкцію: “Намалюй, будь ласка, людину, якомога краще”. На питання, які, як правило, носять уточнюючий характер (“а яку людину ?”), Слід відповідати ухильно , наприклад: “будь-яку”, “малюй кого хочеш”. На будь-які вираження сумнівів можна сказати: “ти почни, а далі легше буде…”

Якщо у відповідь на ваше прохання дитина намалювала людину частково, щось на кшталт бюста або у вигляді карикатури, мультиплікаційного героя, абстрактного зображення, досліджуваного просять взяти інший аркуш паперу і намалювати людину ще раз, тепер в повний зріст, цілком: з головою, тулубом, руками і ногами.

Протягом всього процесу малювання варто спостерігати за дитиною (як вона поставилась до завдання, чи висловлювала опір або різку відмову, чи задавала додаткові питання і як багато, чи висловлювала гостру потребу в подальших вказівках – заявляв про це прямо чи це виражалося в його поведінці, чи дитина сміливо приступила до виконання… ). Це надасть безцінну інформацію про особливості досліджуваного.

Наступний етап – бесіда, у процесі бесіди ви можете прояснити всі неясні моменти, а через почуття і переживання, які дитина висловлює під час бесіди, ви може отримати унікальну інформацію щодо її емоційного стану. Для актуалізації почуттів може задавати такі питання:

– Хто ця людина?
– Де воан живе?
– Чи є у нього друзі?
– Чим вона займається?
– Добрий вона чи злий?
– На кого вона дивиться?
– Хто дивиться на неї?
– Чи знайома тобі ця людина?
– Про що вона думає?
– Що вона відчуває?
– Він тобі подобається?
– Що найбільше хоче ця людина? і т. д.

Інший варіант бесіди з дитиною – попросити її скласти історію про цю людину.

Перш ніж перейти до інтерпретації методики варто зазначити одну особливість, яка полягає в тому, існує закономірність, що з віком дітей малюнок людини збагачується все новими деталями, тобто що кожному віковому проміжку характерні певні особливості малювання. Тому інтерпретуючи малюнок в першу чергу треба звертати увагу на вік дитини і від цього відштовхуватись.
Олександр Венгер досить детально описав цю закономірність у своїй книзі (скачати книжку можна тут).

Отже, коротко про основне. Предметний малюнок з’являється у дітей приблизно в трирічному віці. Перша форма зображення людини – це так званий головоног, що представляє собою округлу голову (на думку деяких фахівців, ця окружність символізує голову разом з тілом) і руки та ноги, які відходять від неї або розташовані поруч рисочки (кількість яких може бути різним). Нерідко на малюнках присутні також риси обличчя (очі, рот, ніс), іноді і волосся. Подібний малюнок цілком відповідає нормі аж до чотирирічного віку.

Приблизно з чотирьох років дитина переходить до малювання примітивної схеми, що містить крім голови, рук і ніг зображення тулуба людини. Ноги розташовуються з боків тулуба , руки зазвичай починаються від його середини.

На шостому році життя дитина опановує уявленнями про вертикалі і горизонталі; тепер вона починає малювати малюнок строго вертикально. Подальший розвиток малюнка людини полягає в переході до зображення товщини рук і ніг. П’ятирічна дитина малює кінцівки подвійними лініями.
До шести років дитина часто малює руки людини від верхньої частини тулуба. З’являються різні другорядні деталі: пальці , волосся , брови , вії.

Для малюнків дітей семирічного віку характерне поєднання елементів пластичного (малюнок, на якому різні частини тіла не приклеєні один до одного, як на схемі, а органічно переходять одна в іншу без різкої межі) і схематичного зображення з переважанням схематичного.

Поступово до восьми – дев’яти років співвідношення пластичних і схематичних елементів врівноважується.

Для підліткового віку типово пластичне зображення людської фігури.
У старшому підлітковому і ранньому юнацькому віці ознаки, що характеризують стать персонажа, часто особливо підкреслюються. Чоловік зазвичай зображується дуже широкоплечим, м’язистим, жінка – з похилими вузькими плечима, з округлими плавними формами; у неї нерідко перебільшуються розмір грудей, ширина стегон.

Інтерпретацію проективної методики «Малюнок людини» знаходьте тут

Малюнки взято із: Венгер А. Л. Психологические рисуночные тесты.2003

Інші інструменти діагностики дивіться тут