Іграшка – культурне знаряддя, за допомогою якого в «згорнутій формі» передається стан сучасної культури (цивілізації), напрямок руху: до життя або смерті, процвітання або деградації, взаєморозуміння або відчуження. За допомогою іграшки дитині передається суть людських відносин і складне світосприйняття.
Іграшка – духовний образ ідеального життя, ідеального світу, архетип уявлень про добро. Вона символізує добро й визначає межу між добром й злом. Іграшка завжди виконувала і психотерапевтичну функцію: допомагала дитині опанувати власними бажаннями, страхами. Вона дає дітям яскраві образи, і від того, якими вони будуть, багато в чому залежить формування їхніх моральних уявлень, картини світу.
Ведмедик – одна із древніх іграшок. Наші предки загортали дітей у шкіри тварин, що заміняли материнське тепло. Коли діти підростали, шкіри зшивали й набивали соломою, клали поряд із дитиною. Після маминого тепла, традиційний ведмедик – другий за надійністю. Він для багатьох поколінь – найближчий друг, на ньому можна виплакатися, з ним можна спокійно, як із братом, заснути в обіймах. Сучасним мамам доводиться часто залишати свою дитину на якийсь час, тому найкращою компанією є великий м’який звір. Це ще одне завдання іграшки, що виникло пізніше, коли людство переселилося з печер у будинки, – бути компанією дітям, рятувати їх від самотності й беззахисності.
На думку психологів, м’які іграшки зменшують дитячі страхи й дорослим допомагають скрасити самотність. Читати далі