Якщо дитина не хоче йти в садочок, можна спробувати гру, яка зробить цей процес менш стресовим і більш захоплюючим. Ось одна з таких ігор:

Читати далі →

Пісочна терапія — це метод психологічної роботи, який використовує пісочницю та мініатюрні об’єкти для вираження емоцій і дослідження внутрішнього світу людини. Один з найпоширеніших і найпотужніших символів у цій терапії — це будиночок. Будиночок у пісочній терапії може мати багатозначну символіку, що охоплює теми безпеки, захисту, родини, приналежності та внутрішнього зцілення. Важливість будиночка як об’єкта в пісочній терапії полягає в його здатності відображати глибокі емоційні стани і допомагати клієнту працювати з травмами та переживаннями, пов’язаними з цією символікою.

Читати далі →

Для полегшення самовираження дитини корисними є наступні іграшки. Їх список є плодом постійної роботи, досвіду та експериментування, в процесі якого збереглися ті іграшки, які постійно використовувалися більшістю дітей, котрі намагаються виразити себе різноманітними способами.

Читати далі →

Методика «Сходинки емоцій та почуттів» спрямована на дослідження, розвиток та корекцію емоційного інтелекту дитини.

Розроблена для роботи психологів та психотерапевтів з дітьми віком від 5-ти років, підлітками та дорослими.

Замовити методику можна тут в магазині ToysDytpsyholog

Емоції і почуття – це невід’ємна частина особистості. Сукупність емоційних реакцій робить нас унікальними. Є емоції, які зручні для оточуючих (радість, здивування, задоволення), і незручні (сум, страх злість). Але всі вони важливі, бо всі виконують певну роль.

Поведінка людей регулюється емоціями. Яким би вчинок не був, передумовою для нього завжди є певний емоційний стан. Методика «Сходинки емоцій» допоможе розібратися в ситуаціях, подивитися на них з іншого ракурсу і зрозуміти, як можна діяти по-іншому. Цей методичний інструментарій познайомить з емоціями, допоможе навчитися розрізняти їх та загалом розвинути емоційний інтелект.

Емоційний інтелект – це:

📍здатність розпізнавати емоції свої та інших людей;

📍вміння використовувати емоції для виконання поставлених завдань;

📍здатність управляти емоційними станами;

📍розуміння причин і наслідків емоцій та їхнього впливу на життя.

Методика має діагностичний, пізнавальний та терапевтичний ефекти.

Діагностична складова допоможе зрозуміти те, як людина відчуває ті чи інші емоції, наскільки вона в них обізнана.

Пізнавальний ефект полягає в тому, що за допомогою цього інструментарію можна навчити дитину орієнтуватися в емоціях, глибше пізнати їх, краще зрозуміти.

Терапевтична дія виявляється в тому, щоб дослідити власний емоційний світ та побачити і усвідомити різні способи поведінки в тих чи інших ситуаціях.

Комплектація: 1 картка-шкала інтенсивності емоцій, 124 картки-назви емоцій.

Розмір карток-назв: 6х2 см

Розмір карток-шкал: 30х7 см

Матеріал: цупкий ламінований картон.

На картках написані такі назви емоцій та почуттів:

РАДІСТЬ, ЗАХВАТ, ПРИЙНЯТТЯ, ВЕСЕЛІСТЬ, ЗАДОВОЛЕННЯ, НАСНАГА, БЕЗТУРБОТНІСТЬ, СПОКІЙ, УМИРОТВОРЕННЯ, НІЖНІСТЬ, РОЗЧУЛЕННЯ, ІРОНІЯ, ГОРДІСТЬ, ЩАСТЯ, ЕЙФОРІЯ, ЕКСТАЗ, ЛЮБОВ, ЗАХОПЛЕННЯ, ДРАЙВ, ВДЯЧНІСТЬ, ТРІУМФУВАННЯ, ПОЛЕГШЕННЯ, НАДІЯ, СИМПАТІЯ, СХВАЛЕННЯ, РІШУЧІСТЬ, ЗАКОХАНІСТЬ, ВПЕВНЕНІСТЬ, ПОВАГА

СТРАХ, ХВИЛЮВАННЯ, ЗАНЕПОКОЄННЯ, ЖАХ, ТРИВОГА, ОСТРАХ, ПОБОЮВАННЯ, СУМНІВ, ПАНІКА, ПЕРЕЛЯК, НАСТОРОЖЕНІСТЬ, ПІДОЗРІЛІСТЬ, СМІЛИВІСТЬ

ІНТЕРЕС, ЗАХОПЛЕННЯ, ЦІКАВІСТЬ, ПРИСТРАСТЬ, ОДЕРЖИМІСТЬ, ЗДИВУВАННЯ, РОЗГУБЛЕНІСТЬ, БЕЗПОРАДНІСТЬ, ПОДИВ, ШОК, НУДЬГА, БАЙДУЖІСТЬ, АЗАРТ, БАДЬОРІСТЬ, НАТХНЕННЯ, ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ, ЕНТУЗІАЗМ, ЕНЕРГІЙНІСТЬ, ПОЖВАВЛЕННЯ, МРІЙЛИВІСТЬ.

ЗЛІСТЬ, ЛЮТЬ, ПРИКРІСТЬ, РОЗДРАТУВАННЯ, НЕВДОВОЛЕННЯ, ГНІВ, ОЗЛОБЛЕННЯ, ОБУРЕННЯ, СКАЗ, НЕСАМОВИТІСТЬ, ДОСАДА, ЗАПАЛЬНІСТЬ, ОБРАЗА, РЕВНОЩІ, ЗАЗДРІСТЬ, МСТИВІСТЬ, ПРОТЕСТ

СУМ, СМУТОК, ТУГА, СПІВЧУТТЯ, ГОРЕ, ЗНЕВІРА, ВІДЧАЙ, ЗАСМУЧЕННЯ, РОЗЧАРУВАННЯ, ПРИКРІСТЬ, ПРИГНІЧЕНІСТЬ, ЖАЛІСТЬ, ЖУРБА, БІЛЬ, СКОРБОТА, НОСТАЛЬГІЯ, БЕЗНАДІЯ, СТРАЖДАННЯ, ПЕЧАЛЬ, САМОТНІСТЬ, СУМНІВ, БЕЗСИЛЛЯ, ВТРАТА, АПАТІЯ, ПОТРЯСІННЯ, ВРАЗЛИВІСТЬ

ВІДРАЗА, ОГИДА, НЕПРИЯЗНЬ, НЕХТУВАННЯ, НЕНАВИСТЬ, НЕВДОВОЛЕННЯ, ГИДЛИВІСТЬ, ПРЕЗИРСТВО, АНТИПАТІЯ, ЗНЕВАГА, ГОРДОВИТІСТЬ

ВИНА, НЕЗРУЧНІСТЬ, ЗБЕНТЕЖЕННЯ, ПРИНИЖЕННЯ, ГАНЬБА, СОРОМ, ПРОВИНА, СОРОМ’ЯЗЛИВІСТЬ

Замовити методику можна тутв магазині ToysDytpsyholog

Картка-шкала – це поле, на яке зручно викладати картки-назви емоцій, досліджуючи ту чи іншу ситуацію чи виконуючи поставлене завдання.

Методику «Сходинки емоцій» можна використовувати як на індивідуальних консультаціях, так і в груповому форматі.

Завдання, які можна виконувати із картками «Сходинки емоцій»:

1. Посортувати емоції на групи за ознаками, які клієнт запропонує самостійно чи зазначить психолог (наприклад, за базовими групами).
2. Об’єднати емоції в дві групи: зручні для оточуючих та незручні.
3. Обрати емоції, які людина відчувала протягом години/дня/тижня.
4. Наосліп вибрати картку і назвати, в яких ситуаціях можна відчувати ту емоцію, яка там зазначена.
5. Розібрати конкретну ситуацію з точки зору почуттів від самого початку до кульмінації і її завершення. Це можна зробити, відповідаючи на запитання: «Що відчувала людина спочатку? …після цього? …і чим все завершилось?». Для зручності картки-назви емоцій можна викладати на картки-шкали.
6. Розташувати на картці-шкалі карки-назви емоції відповідно до інтенсивності, від легеньких відтінків до найбільш яскраво вираженої. Наприклад, роздратування – невдоволення – озлоблення –злість – лють. Така вправа допомагає усвідомити відтінки емоцій та дає розуміння того, що інтенсивність почуттів може бути різною залежно від обставин та рівня накопичення.

Ігри, в які можна грати з картками «Сходинки емоцій»:

1. Наосліп обираємо картку-назву емоції і пробуємо зобразити пантомімою емоцію, почуття чи стан, зображені на картці. Завдання для інших учасників – відгадати, що написано на картці.
2. Наосліп обираємо картку-назву емоції та демонструємо, як проявляє це почуття певна задана людина – це може бути хтось із членів родини чи інша значима особа. Ця гра допоможе усвідомити особливості прояву емоцій та почуттів різними людьми та дасть розуміння про те, наскільки дитина обізнана в емоціях та правильно їх інтерпретує.
3. Обираємо картку-назву емоції і вигадуємо якнайбільше варіантів того, як ту чи іншу емоцію можна виразити, проявити.
4. Обираємо картку-назву емоції з колоди, не показуючи її оточуючим, та описуємо ситуації, в яких можна відчувати цю емоцію. Завдання для інших – зрозуміти, про яке почуття йдеться.

Пам’ятайте, що відповідно до віку дитини можна регулювати кількість карток у завданнях. Рекомендовано розпочинати з основних емоцій (радість, сум, страх, здивування, злість, огида) і поступово додавати різні емоційні відтінки.

Окрім запропонованих варіантів, карткам «Сходинки емоцій» можна знайти власне застосування, також їх можна поєднувати з іншими методиками, що суттєво розширить можливості їх використання.

Автор методики:

Анна Олексіївна Луньова – автор проективної методики «Світ емоцій та почуттів. Картки-ситуації», дипломований психолог, сертифікований дитячий психолог в галузі гештальт-терапії в напрямку роботи з дітьми та їхніми батьками, автор сайту dytpsyholog.com, автор тренінгових програм для батьків, веде активну консультативно-терапевтичну практику з 2011 року.

Дорогі друзі, якщо у вас виникнуть питання, будь-ласка, пишіть автору на електронну адресу anyutalyneva@gmail.com або на сторінку в Instagram annalunova.psycholog.

Є можливість отримати дистанційну консультацію.

Замовити методику можна тутв магазині ToysDytpsyholog

Пропонуємо чудові практичні дієві поради від арт-терапевта Вікторії Назаревич. Читати далі →

Презентуємо вам, любі читачі нашу нову знахідку! Це серія книг Казкотерапія від Наталії Чуб. Їх авторка –  відома дитяча письменниця та психолог. Дані книги – це терапевтичні казки, тобто такі, які допомагають дитині впоратися з якоюсь певною проблемою. Це казки, які мають чудодійну силу, хоч і не містять у собі чарівних заклинань.

Казкотерапія легко і швидко допоможе малюку подолати переживання та впоратися з різними ситуаціями: небажання йти до садочка вранці або лягати спати, боязнь темряви та всього нового, капризи, не вміння доводити справи до кінця. Казка «розмовляє» з дитиною її мовою. Тут йому все зрозуміло, бо мова казки простіша, аніж повчання батьків. Тож замість того, щоб сварити дитину, почитайте їй казки та обговоріть кожну історію, разом з дитиною проживайте пригоди героїв.

1. Казка “Про маленьку пташку”

Читати далі →