Не поспішайте мотивувати дітей до навчання грошима чи цінними призами! Можна зробити тільки гірше. Це доводить психологічний експеримент. Читати далі →

Ці 6 порад психолога допоможуть полегшити адаптаційний період першокласника в школі, а також підкажуть батькам правильну лінію поведінки на цьому новому етапі життя. Читати далі →

Школа не вчить тому, що помилятися можна і потрібно, адже тільки так ти можеш навчитися чомусь. Одинадцятирічний спікер конференції «Завтра на ім’я» розповідає, чому діти не люблять школу. Читати далі →

Нотатки для батьків і вчителів, а також дорослих працівників і їх дорослих керівників.

“Після 10 запиту за тиждень від батьків: “хочу, щоб психолог попрацював з дитиною-школярем, яка зовсім немає мотивації вчитися”, пообіцяла собі щось практичне на цю тему написати. Буде багато.

Погана новина: Психолог, на жаль, не зможе змахнути чарівною психологічною паличкою або чарівним мотивуючим паском і зробити з дитини “навчального генія”. Психолог не зможе вселити дитині, що нецікаве – цікаво, страшне – нестрашно, те, що болить – безболісно.

Хороша новина: Він може пильно і не дуже пильно дивитися на всю сім’ю і ставити незручні і дурні запитання – і допомогти зрозуміти – чому мотивація не сформувалася або куди поділася. І запитання, і відповіді на них можуть викликати здивування, опір, злість, недовіру, усвідомлення – не у дитини – у батьків. І це усвідомлення – якщо відбувається – саме собою терапевтично.

Читати далі →

— Петя, кончай маяться дурью, пора за уроки садиться.
— Сейчас, я еще немного поиграю… Читати далі →

Не пропустіть лекцію Катерини Мурашової для батьків в м. Київ!

Монолог номер один:
— У меня чудесная девочка. Добрая, отзывчивая, ласковая, умная. Если ее попросить, всегда мне поможет по хозяйству. На все праздники рисует мне рисунки — «любимой мамочке». Она учится в третьем классе. И учится-то неплохо! Но вот смотрите, я просто плачу, потому что у меня уже сил нет. Почему? Сейчас я скажу. У нас с ней все замечательно, пока дело не доходит до приготовления уроков. Читати далі →

Працівникам освітніх закладів завжди треба пам’ятати, що гіперактивність, це не особливості темпераменту чи характеру дитини, не наслідок виховного процесу батьків, а медичний діагноз! Тому батьків треба сприймати не як першопричину «поганої» поведінки дитини, а спробувати зробити їх союзниками і разом, об’єднавши зусилля, допомогти дитині адаптуватися в колективі та отримувати знання.
Читати далі →

1. Виховуючи гіпердинамічну дитину, не слід оперувати абстрактними категоріями типу «не прийнято», «суспільством не схвалюється», «всі люди так роблять», «так належить» і т. д. Читати далі →

Абсолютно неприпустима «плата за оцінки». Чомусь багатьом батькам така система спочатку здається цілком логічною: приніс п’ятірку – отримай п’ять гривень! Просто і зі смаком. Однак ні. Читати далі →

Як правило, діти з аутизмом, які навчаються за інклюзивною програмою в загальноосвітніх закладах, потребують супроводу під час навчання. Тут на допомогу приходить тьютор. Читати далі →