Є два види покарань. Перше – коли дитина дійсно зробила якийсь відчутний поганий вчинок. У цьому випадку важливо понести відповідальність. Це як у дорослих. Адже якщо ми з вами порушимо закон, теж будемо покарані. І дитина повинна розуміти: їй доведеться відповідати за те, що вона завдала комусь шкоди, виправити те, що вона зруйнувала, розбила. Це нормально.

Але часто батьки карають дитину лише з однієї причини – власного безсилля. Але якщо мати і батько мають авторитет, вони можуть так сказати дитині «стоп, не роби цього більше», що і карати не доведеться. На мій погляд, покарання рідко буває потрібним. Діти і самі розуміють, що вчинили погано і повинні за це відповісти. І часто самі кажуть: «Пробач мене». Читати далі →

Батьки зазвичай не говорять зі своїми дітьми про насильство напряму, принаймні, поки вони не підростуть. Але кожен день батьки з найкращими намірами вносять свій внесок в культуру насильства, від якої страждають наші діти.

5 ситуацій, які вчать наших дітей, що насильство – це норма. Читати далі →

Неприємні емоції – гніву, злоби, агресії. Ці почуття можна назвати руйнівними, оскільки вони руйнують і саму людину (її психіку, здоров’я), і її  взаємини з іншими людьми. Вони – постійні причини конфліктів, часом, матеріальних руйнувань, і навіть війн.

Зобразимо «посудину» наших емоцій у формі глечика. Помістимо гнів, злість і агресію в найвищій його частині. Тут же покажемо, як ці емоції проявляються в зовнішній поведінці людини. Це так, на жаль, знайомі багатьом обзивання і образи, сварки, покарання, дії «на зло» і т.п. Читати далі →

Б.Уайнхолд і Дж.Уайнхолд пропонують як психотерапевтичну техніку провести “судовий процес” над Читати далі →

Це прекрасний психологічний інструмент.

Мета його: Читати далі →

Малюк б’ється… Це дуже часта скарга батьків. Важливо те, що саме від реакції мами чи тата на таку поведінку дитини залежить, чи буде малюк продовжувати битися чи ні. Ці рекомендації допоможуть правильно відреагувати на прояви агресії у вашого малюка. Читати далі →

Перш ніж знаходити причини, з’ясуємо, що таке агресія.

Психологічний словник дає таке пояснення: “Агресія – поведінка, орієнтована на завдання шкоди об’єктам, в якості яких можуть виступати живі істоти або неживі предмети”. Отже, агресія – це поведінка, тобто це форма реагування на певні обставини, але це не почуття і не стан. До агресії спонукають такі почуття, як гнів і злість, тобто агресія – це вираз цих почуттів.

Психологи виділяють різні форми агресії. Всі ці форми можна легко побачити в групі дитячого садка. Це і звинувачення або загрози одноліткам (“А Саша, мене вдарив! А Таня не прибрали за собою тарілку”; і агресивні фантазії (“Якщо не будеш слухатися, до тебе прийде міліціонер і забере тебе” і т.п.), і образи та вербальні форми приниження іншого (дражнилки або обзивання), і руйнування продуктів діяльності іншого (дитина ламає замок з кубиків іншого, або бруднить малюнок подруги), знищення або псування чужих речей (дитина може кидати чужу іграшку, спостерігаючи за реакцією власника), безпосередній напад на іншого і заподіяння йому фізичного болю і приниження (у дітей бійки приймають форми укусів, дряпання, хапання за волосся, застосування в якості “зброї” палок, кубиків тощо).

Таким чином, не тільки бійки і псування іграшок є проявами агресії. І обзивалки, і скарги на інших, і загрози з вуст дітей – це теж агресивна поведінка.

Але, звідки це у наймилішої, найдобрішої дитинки? Чому ні з того ні з сього вона замахується лопаткою на дівчинку в рожевому платтячку? Чому падає на коліна і починає битися головою об асфальт? Звідки це постійне бажання все поламати і зруйнувати? … Читати далі →

Якщо дитина, яка незадоволена чимось (можливо їй відмовили в чомусь чи заборонили щось) говорить батькам “Я вас ненавиджу” або “Я вас вб’ю”, як правильно реагувати і що відповісти? Читати далі →

“Обзивалки” (Кряжева Н.Л.)

Мама/тато/психолог і дитина/діти стають один напроти одного (або в коло) і кидають один одному м’яч. Кидаючи м’яч, називайте один одного різними “образливими словами”, які насправді зовсім не образливі. Заздалегідь домовтеся, якими словами можна користуватися. Це можуть бути назви овочів, фруктів, грибів, меблів. Кожне звернення повинно починатися зі слів: “А ти, …, морквочка!” Пам’ятайте, що це гра, тому ображатися не потрібно. В кінці гри нехай кожен назве іншого лагідним словом, наприклад: “А ти, …, сонечко!”
Проведіть гру у швидкому темпі, попередивши дітей, що ображатися не можна.
Читати далі →

В кожному із нас знаходиться особлива каструлька, в яку потрапляють різні невисловлені почуття. Читати далі →