Заспокоїтися допомагає – зелений
Стабілізує настрій – салатовий
Збалансує емоції – бірюзовий
Додасть впевненості і надійності – темно зелений Читати далі →

Головні правила співіснування і спілкування з підлітком пояснює Марія Гончаренко, член Української спілки психотерапевтів, представник психоаналітично орієнтованої психотерапії, автор тренінгів для підлітків «Подолання».

1. Забудьте про виховання, подумайте про себе. Більшість батьків, які звертаються до психотерапевтів, роблять одну й ту саму помилку: вважають, що підліток — «поламана» дитина, яку потрібно «підправити», і вона буде, як раніше, милою і слухняною.Зрозумійте, виховувати людину в цьому віці вже пізно. Вплинути — так, виховати — ні. Важливіше ужитися і домовитися про майбутнє, тому спробуйте відповісти на просте запитання: «А що потрібно вам самим? Якого життя поруч з підлітком ви хочете?» Читати далі →

В одному місті жив дуже добрий дідусь. Щовечора, коли на небі з’являлися зірочки, а у вікнах будинків починало горіти світло, дідусь прогулювався вулицями.
Він повільно йшов уздовж будинків, спираючись на свою паличку. Ніхто з перехожих не звертав на нього уваги, адже вони поспішали до своїх домівок після роботи. А дідусь не просто гуляв. Оскільки він мав добре серце, він намагався відчути, в якому будинку живе той, кому зараз погано, кому потрібна допомога. Він жив на світі дуже давно і за багато років навчився слухати своїм серцем. Ось, наприклад, тиждень тому за вікном одного з будинків він відчув, як плаче маленька дівчинка. У неї на вулиці незнайомі діти відібрали улюблену ляльку. Читати далі →

Вік молодших школярів – вік загостреної чутливості. Перехід від дитсадкового милування, відчуття своєї унікальності до шкільної відповідальності та критики – складний для багатьох дітей.

Перший клас школи, як мінімум, є адаптаційним, перехідним на фізіологічному, емоційному, інтелектуальному та соціальному рівнях розвитку дитини. Під час будь-якого адаптаційного процесу для дитини важливим є ресурс, підтримка і авторитет «ведення», адже дитина дуже чутлива та уважна до того, хто стає для неї опорою.  Читати далі →

У статті розглядається психологічна роль енурезу з точки зору вторинної вигоди для дитини (індивідуальна роль) і для всієї родини. Читати далі →

Немає на світі дитини, яка б не знала у своєму житті жодної казки. У дитинстві перед сном нам читали книжки про королівства, лицарські подвиги і чарівні світи. З ясел аж до закінчення школи ми ставили вистави за відомими мотивами: про мудрого Кота в чоботях, сміливу Червону Шапочку або працелюбну Попелюшку. А в таборах, зібравшись біля багаття вечорами, – із задоволенням слухали лісові легенди.

Чи багато хто знає, що і життя наше ми будуємо за сюжетом улюбленої казки? Тому, якщо дитина в черговий раз просить вас розповісти їй улюблену казку, не відмовляйтеся. Можливо, вона багато значить для дитини. Або щось в цій історії непокоїть дитину, і вона намагається за допомогою казки відповісти на свої запитання. Читати далі →

“Ні, мене першу … обіймати, годувати, збирати в дорогу, вкладати спати, та що завгодно! Аби першу!
Знайоме, мами?
Ось і нам знайоме. І що тут важливо?
Якщо дітей весь час зрівнювати, то вони будуть зводити рахунки.

Читати далі →

Є два види покарань. Перше – коли дитина дійсно зробила якийсь відчутний поганий вчинок. У цьому випадку важливо понести відповідальність. Це як у дорослих. Адже якщо ми з вами порушимо закон, теж будемо покарані. І дитина повинна розуміти: їй доведеться відповідати за те, що вона завдала комусь шкоди, виправити те, що вона зруйнувала, розбила. Це нормально.

Але часто батьки карають дитину лише з однієї причини – власного безсилля. Але якщо мати і батько мають авторитет, вони можуть так сказати дитині «стоп, не роби цього більше», що і карати не доведеться. На мій погляд, покарання рідко буває потрібним. Діти і самі розуміють, що вчинили погано і повинні за це відповісти. І часто самі кажуть: «Пробач мене». Читати далі →