Дитяча проективна методика «Childhood»

Fotor_144740164741313

Автор методики – Юлія Святенко, психолог, кандидат психологічних наук.

Childhood – проективна діагностична методика, яка складається з 48 кольорових картинок і призначена для дослідження особистісної сфери дитини. Розроблена для дітей віком від 4 років.

Childhood – це інструмент для психологів та психотерапевтів, який допоможе:

• продіагностувати емоційний стан дитини на даний момент;
• виявити провідні потреби та мотиви;
• зрозуміти психологічний клімат у родині;
• виявити зміст внутрішньо особистісних конфліктів;
• дослідити страхи, фобії та тривоги;
• полегшити обговорення драматичних подій з життя дитини;
• нівелювати психологічні захисти під час психодіагностики;
• налагодити контакт під час психотерапевтичної роботи.

У картках Childhood промальовані найбільш важливі ситуації з життя дитини, пов’язані з відносинами у сім’ї, батьками, сиблінгами, взаєминами з однолітками, вчителями та ін.

Кожен малюнок являє собою тему, на яку дитина реагує відповідно до її власних тенденцій. Таким чином, дитина розповідаючи що бачить на малюнку, виявляє свої несвідомі проблеми, внутрішньо особистісні конфлікти, страхи, тривогу, агресію, труднощі сепарації, ревнощі до сиблінга, низьку самооцінку, труднощі в спілкуванні, драматичні події в сім’ї, насилля та ін.

Купити lитячу проективну методикe «Childhood» можна в магазині ToysDytpsyholog

Тема відносин між батьками. Тема конфлікту.

13393320_1176842969016624_1682946887_n

Приклад:
– Що ти бачиш на малюнку?
(зустрічаються випадки, коли дитина не бачить конфлікт на малюнку, тому ми запитуємо, що дитина бачить на малюнку).
– Що відчуває дівчинка/хлопчик на малюнку?
– Які в неї/нього думки, почуття?

Тема психологічного клімату у сім’ї.

13390852_1176842965683291_116676725_n

Тема інтимних стосунків між батьками. Тема страху, тривоги.

13434230_1176842972349957_1311798843_n

– Дівчинка прокинулась вночі та пішла до кімнати батьків. Що вона там побачила?

– Дівчинка щось побачила та злякалась. Що її налякало?
(розповіді дитини можуть відображати здогадки, спостереження, збентеження чи емоційні переживання).

Тема виховання, реакції дитини на покарання

13413917_1176842975683290_830237522_n

– Дівчинка вступила в калюжу, що їй скаже мама?
– Дівчинка стоїть у кутку. За що її покарано? Хто її поставив у куток?
– Хлопчик бешкетував, що йому скаже мама?

Тема самотності.

13393272_1176842985683289_798396019_n

Тема горя, втрати, переживання драматичних життєвих ситуацій.

13407556_1176842989016622_133860778_n

– Що відчуває хлопчик/дівчинка на малюнку?
– Про що думає?

Тема покарання, насилля.

13393173_1176842979016623_1575226419_n

Якщо дитина самостійно обрала дані малюнки, для нас це є сигналом, що дана тема є актуальною.
Звертаємо увагу, чи ідентифікує себе дитина з дівчинкою на малюнку, та кого ідентифікує з фігурою дорослої людини, котра проявляє агресію.

Тема емоційного стану дитини у школі, відносини з однокласниками.

13393293_1176843002349954_828177151_n

– Що відчуває дівчинка, відповідаючи біля дошки?
– Хлопчик повернувся зі школи засмучений, чому?
– Хлопчик отримав незадовільну оцінку у щоденнику, що йому скажуть вдома?

Тема конкуренції та ревнощів між сиблінгами (братами та сестрами).

13435632_1176842955683292_633367893_n

Іноді дитина, яка є старшою ідентифікує себе з немовлям. Це є натяком на регресію, бажанням мати більше уваги від батьків.

Звертаємо Вашу увагу, що кожна картинка проективна і має той сенс, який в неї вкладає дитина, завдяки архетипній символіці маленький клієнт може проектувати на малюнок свою драматичну ситуацію та переживання.

Приклади вправ:

«Діагностика эмоційного стану дитини»

Запропонуйте дитині обрати кілька карток, які сподобалися і розповісти що на них зображено.
Дитині можна задати наступні питання:

 Як би ти назвав цей малюнок, що на ньому зображено?
 Хто зображений на малюнку?
 Як ти думаєш, що відчуває дівчинка / хлопчик на картинці?
 Які почуття, емоції у дітей що на малюнку?
 Хто з дітей тобі більше подобається?
 Хто не подобається, чому?
 Ким би ти міг бути на цьому малюнку, в якій ролі?
 Вибери картку, на якій герой відчуває те ж, що і ти. Розкажи про його почуття, переживання.

«Я-реальний та Я-ідеальний»

Запропонуйте дитині обрати картки (можна кілька).
Перша «Я-реальний» – як вона зараз себе відчуває (що відбувається в даний момент в родині, в школі), та «Я-ідеальний» – як хотілося що б було, яким би вона хотла бути.
Дитину можна запитати:
 Які картинки ти обрав?
 Що на них зображено?
 В чому різниця між «Я-реальний» та «Я-ідеальний».

«Моя сім’я»

Запропонуйте дитині обрати картки, які нагадують її сім’ю, схожі на його рідних.
 Як би ти назвав цей малюнок?
 Що на ньому зображено?
 Хто на ньому зображений?
 Який настрій, емоції, почуття у людей на малюнку?

«Малюнок»

Запропонуйте дитині обрати картинку, яка сподобалась, розмістити її на аркуші паперу А4 і домалювати будь-який сюжет, щоб вона стала частиною малюнка. Також придумати назву.
 Як ти назвеш свій малюнок?
 Що на ньому зображено?

«Чарівна історія»

Запропонуйте дитині обрати 5-7 картинок і скласти з них історію.
 Про що твоя чарівна історія?
 Хто в ній головний герой?

«Три бажання»

Покажіть дитині картку на якій зображена Фея.
«Це Фея, і у неї є чарівна паличка, яка виконує будь-які бажання. Про що ти більш за все мрієш?
Ти можеш зараз згадати свої бажання ».
 Про що ти мрієш?
 Що б ти попросив у Феї?

Звертаємо увагу, чи дитина просила у Феї для себе, чи когось іншого. Через вираз цих фантазій дитина символічно демонструє потреби, бажання й конфлікти, пов’язані з розвитком її психіки.

Структуроутворення розповіді. Можливість вигадувати розповідь, продовжувати її за допомогою різних малюнків говорить про гарну здатність дитини до інтеграції й синтезу, частіше це спостерігається в дітей старше 10 років. Якщо дитина розповідає історію використовуючи єдиний малюнок, або різні історії з різними обраними малюнками, потрібно мати на увазі обрані теми й можливий зв’язок між ними.

Домінуючі тенденції. Якщо залишається первинна тема, це вказує на її домінування. З іншого боку, домінуюча тема може зайняти пануюче положення над тривіальними темами після певного малюнку зі стимулом. Важливо, крім того, мати на увазі емоції, які викликали теми, перед усім, ознаки суму в розповідях депресивних тем або перед тривіальною темою.

Психологічні захисти:
1. Заперечення малюнка: говорить про заперечення, так саме як і у випадку заперечення малюнків однакової тенденції.
2. Часткове витіснення: коли лише один з малюнків викликає тривогу й заперечується.
3. Гальмування: мовчання над якимось малюнком.
4. Перетворення в протилежності: тенденція, що витіснилася перетворюється в протилежність, як спосіб контролювати її.
5. Раціоналізація: у цих випадках вони заперечують малюнок, тому що він здається їм незрозумілим, не чітким, негарним.
6. Ізоляція: опис малюнку без емоційного вираження.

Домінуючі ідентифікації. Домінуюча тема може бути виявлена через послідовність характерних позитивних або негативних ідентифікацій. Часті ідентифікації з дитиною зображеною на малюнку можуть означати гарну адаптацію, якщо розповіді впорядковані, або ж ознаку егоцентризму (нарцисизму). Якщо ідентифікація зустрічається рідко, це може вказувати, що в більшості тенденцій відчувається почуття провини. Якщо дитина в більшості випадків не ідентифікується ні з кім, це вказує на високий ступінь душевного хвилювання.

Аналіз часу реакції. Ми розуміємо під швидкістю реакції час, який проходить між демонстрацією малюнка й першою відповіддю дитини на ситуацію. Це дозволяє побачити дію захистів і хвилювання. Занадто швидкі відповіді прийнято вважати спробою вирішувати без допомоги інтенсивно дестабілізуючі ситуації. Навпаки, коли відповідь дається з великою затримкою, ми можемо інтерпретувати це як дію захисних механізмів.

Час проведення методики: до 45хвилин. Відповіді кожної дитини заносяться до протоколу. Він складається з декількох сторінок, на першій сторінці ім’я дитини, вік, стать, історія проходження методики, інформація про її родину. Це робиться з метою порівняння анкетних даних та розповіді дитини щодо її справжньої родини.

Аналіз методики робиться на основі відповідей дітей. Він заснований на змісті історій дітей, створених за допомогою малюнків, як результат вірного сприйняття зображень, або як наслідок витіснення або «помилкового» приписування з боку дитини представленого в малюнках, як це відбувається в інших тематичних проективних техніках (T.A.T., C.A.T. тощо).

Купити lитячу проективну методикe «Childhood» можна в магазині ToysDytpsyholog

Дивіться також:

бата ваф

Опис настільної гри Батаваф (Bata-Waf). Дана гра вирішує ряд психологічних моментів: встановлення контакту, формування довіри, діагностика ініціативності, діагностика стилю поведінки в ситуації програшу, діагностика сором’язливості.

 

 

djeco-dodo-4Карткова гра Додо, яка може сформувати ритуал вкладання спати. Опис

 

 

кактусиПроективна методика “Emotion cards” “Кактуси”

 

роботыАналіз метафоричних карт “Роботи”

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s