11 річний Тимофій Дрогін про те, чому діти не хочуть ходити в школу

Школа не вчить тому, що помилятися можна і потрібно, адже тільки так ти можеш навчитися чомусь. Одинадцятирічний спікер конференції «Завтра на ім’я» розповідає, чому діти не люблять школу.

Учитель. Коли ви тільки приходите до школи, вам тут же намагаються вселити страх. Один з них – це боязнь вчителя.
Страх оцінки. Після першого страху розвивається страх оцінки. А потім страх покарання батьками, директором школи. У школі не дивляться на те, ким ти є, тебе судять тільки за твоїми оцінками.
Страх помилки. Ще один страх – це страх зробити помилку. Школа не вчить тому, що помилятися можна і потрібно, адже тільки так ти можеш навчитися чомусь.
Тролінг. Ще одна причина – глузування однокласників. І часто це вина вчителів, які виставляють дітей на посміховисько, вказуючи їм, що вони роблять щось не так добре, як їхні однокласники. Для них оцінка важливіша за учня. Я ходив в дитячий клуб творчості, я навчився плести з бісеру, ліпити з тіста, робити браслети зі шкіри та багато чого іншого. І коли вихователька з мого гуртка прийшла в мою школу запропонувати майстер-клас і розповіла про мої досягнення, то завуч здивувалася: «Тимофій? Такого бути не може!”.
Безглузді тести. Ці тести, які дають на уроках, неймовірно безглузді, тому що в них немає варіанту своєї відповіді. Дитина, щоб отримати хорошу оцінку, намагається вгадати одну відповідь із запропонованих, але ж у неї може бути своя думка, яку вона не може написати. Я не думаю, що настане час, коли всі будуть пам’ятати всі столиці світу, все, що написав Тарас Шевченко, квадратний корінь з п’яти. Мені здається, якщо людина чимось зацікавиться, то вона дізнається більше, ніж дитина за 10 років школи. І якщо їй знадобляться знання з інших областей, то вона з легкістю зможе їх отримати.
Обсяг домашніх завдань. Я читав, що немає ніяких доказів, що домашні завдання впливають на успішність і освіту дітей. Одного разу мені задали таку кількість завдань з англійської, що після трьох годин писанини я встав і не зміг розігнути шию. Мене відвезли в травмпункт, і цілий тиждень я ходив в шийному корсеті.
Заборона на унікальність. У школах дуже не люблять, коли хтось відрізняється від інших. Це починається з учителя, передається учням і залишається з ними на все життя.
Школа не вчить бути щасливим. Я читав, що коли Джону Леннону з The Beatles було п’ять років, мама йому сказала, що найголовніше в житті – бути щасливим. Потім він пішов в школу і його запитали там: «Ким ти мрієш стати в житті?». Він відповів: «Щасливим». Йому сказали: «Ти не розумієш завдання». На що він відповів: «Ви не розумієте життя».
Школа не вчить працювати з інформацією. Наприклад, я дивлюся канал на YouTube, де вчитель фізики легко і захоплююче розповідає матеріал. Читання або перегляд таких ресурсів може замінити десятки нудних уроків.
Школа не готує до дорослого життя. Школа – це підготовка до дорослого життя. Але вона не вчить ні як зберегти і збільшити дохід, ні як отримати його, ні, взагалі, як заробляти. Я вважаю, що головним предметом у школі міг би стати предмет, на якому б нас вчили розуміти один одного. Адже вміння спілкуватися – найважливіше.